Главная www.my-edu.ru
 
 Регистрация
 Забыли пароль?
Учителей:
Сегодня: 0
ВСЕГО: 164
Учеников:
Сегодня: 0
ВСЕГО: 145
Материалов:
Сегодня: 0
ВСЕГО: 240
Категории

Топ10 авторов в категории Русская литература

Место Имя Рейтинг
1 urikor 10.1




библиотеки





Яндекс цитирования

Система уроків. В. Гете. "Фауст"


Йоган Вольфганг Гете
Трагедія “Фауст”.

Система уроків.

Урок 1.Письменник та його твір  
   
Мета: нагадати учням ідеї просвітництва, познайомити з із життям та творчістю Гете, навчати ідейно-тематичного аналізу твору, розвивати логічне мислення, виразне читання, формувати етичні погляди на світ.

Тип уроку: лекція, поглиблена робота з текстом.

Обладнання: портрет Гете, опорні схеми, ляльки-маріонетки.
 
Запис на дошці: О , счастлив тот, кому дана отрада -
  Надежда вырваться из непроглядной тьмы!
  Что нужно нам , того не знаем мы,
  Что ж знаем мы, того для нас не надо! 
  Гете «Фауст»
 І Коротка довідка про життя письменника.

1. Суспільно-політична ситуація в Германії І-ї половини ХVІІІ століття.

Доповідь учня

Тридцятилітня війна (1618-1648) була для Німеччини національною катастрофою: вона виснажила сили народу та надовго затримала його розвиток. У ХVІІ столітті Німеччина була однією з найвідс-таліших країн Європи. Єдиної держави не існувало: країна, роздроб-лена на 3000 самостійних держав, продовжувала залишатися сере-дньовічною “Священною Римською імперією” германської нації. Єди-ної національної культури та мови теж не існувало. Ще в середині ХVІІІ століття не рідкісні були твори латиною. Нею видавалися наукові журнали, велося листування, проводилися лекції в універ-ситетах. Тоді як у Англії та Франції вчені вже використовували для наукових праць національну мову. А німецька була забруднена іншомовними словами та численними діалектами : мешканці з півдня Німеччини та з її північних регіонів ледве розуміли один одного. При монарших дворах користувалося популярністю все французьке : мистецтво, звичаї, люди, мова. Через роздробленість країни культурне життя зосереджувалось у князівських резиденціях. Діячі культури змушені були шукати притулку у монархів або просто перебувати у них на службі заради шматка хліба. Траплялися і такі, які змушені були кинути батьківщину і шукати долю на чужині. Талановиті творці животіли в маленьких містечках, виконуючи рутинні обов’язки, позбавлені визнання сучасників.

  Опорна схема
  ( записується у зошитах)
  ХVІІ століття
   
  Німеччина
   
  Більш, ніж 300 міст-держав
   
  Відсутня єдина національна мова

  ЛАТИНСЬКА МОВА НІМЕЦЬКА МОВА
  листування, навчання, забруднена іншомовними словами
  наукові папери та численними діалектами
 
  Культурне життя зосереджене в князівських резиденціях


2. Родина Гете, дитячі роки, освіта.
Доповідь учениці

  Йоган Вольфганг Гете народився 28 серпня 1749 року у заможній бюргерській родині у Франкфурті-на-Майні. Батько його був адво-катом, мав звання імперського радника, але майже не служив і всю енергію спрямував на всебічне виховання сина. Йоган вивчив шість мов, грав на клавесині та флейті, малював, танцював, їздив верхи, писав вірші й прозові твори.
  У 1765-1771рр. він навчався спочатку в Лейбнцигському, а потім у Страсбурзькому університетах. Великий вплив на юнака мала матеріалістична філософія Баруха Спінози, який відкрив йому “ве-ликий та вільний простір розумового і духовного світу.
  Гете прожив довге творче життя й творив до самої смерті у березні 1832р., коли йому було майже 83 роки. Одне з перших повних видань Гете виявилось одним з найбільших в Європі – воно склада-лося з 60 томів. Там були вміщені вірші, поеми, романи, статті, історичні біографії, мемуари тощо.
  Пізніше ще виходили десятки томів щоденників, листування, художніх перекладів, наукових праць Гете. Він став визначним вче-ним у галузі природознавчих наук, зокрема оптики, біології. Йому належать відкриття в області анатомії, він був автором трак-татів “Дослід про метаморфози рослин”, “ Учення про колір”. Крім того, він був державним діячем при дворі герцога Карла Августа у Вейморі, три роки – головою кабінету міністрів, очолював наукові та мистецькі заклади герцогства. Він оволодів універсальними знаннями, які невтомно поповнював.
  Історія і сучасність, рідна земля і чужі краї, релігія і філософія, мораль і право, виховання і мистецтво – ось коло інтересів Гете.
   
3. Німецька народна легенда про доктора Фауста.
Лялькова вистава. Сцена з німецької легенди про Фауста. (Бажано ви-користати ляльки-маріонетки або “петрушки”; якщо такої можливості немає, то сцена зачитується учнями за ролями. )


Коментар учителя.

Герой народної легенди , доктор Фауст – постать історична. Він манд-рував з міста до міста протестантською Німеччиною в бурхливу епоху Реформації та селянських війн. Народні легенди про Фауста – чарів-ника і чорнокнижника, були видані ще у ХVІ ст. Шписом. Вони скла-лися на підставі таємничих чуток про дивне життя і таємничу смерть авантюриста Йогана Фауста (помер у 1540 році). Поступово бунтівний лікар стає народним улюбленцем, і навіть страшний кінець – чорт живцем з’їдає сміливого грішника – не дуже лякав читачів численних лубочних книжок. Одна з таких книжок потрапила до рук Гете в батьківському домі.

4. Історія написання трагедії Гете “Фауст”.
Доповідь учня

Саме прагнення людини пізнати світ , що лежить в основі легенди, привабило Гете. Праці над трагедією він віддав 60 з прожитих 83 років життя. Надаючи легенді про Фауста глибокого філософсько-го змісту, поет втілив у ній просвітницьку віру в силу і необмежені можливості людського розуму. Перша частина трагедії створюва-лась Гете у 1774-1806 роках(надрукована у 1808р), друга –з 1825 по 1831 (надрукована після смерті автора , в 1832р.)

ІІ Текстуальний аналіз “Посвяти”, “Прологу в театрі”, “Прологу на небе-сах”.

1. Яким настроєм пройнята присвята?
2. Як автор в присвяті визначає тему свого твору?

3. Пролог в театрі

Директор – земні пристрасті, вигода, добре знає смаки та потреби своєї публіки.
  “Прошу вас об одном : побольше сочинить,
  Как можно более – вот в чем моё стремленье!
  Запутайте толпу, введите в заблужденье;
  Иначе – верьте мне – ей трудно угодить.”
Поет – високе духовне начало.
 “ Мишурный блеск – созданье вероломства,
  Прекрасное родиться для потомства.”
Комік – знає, любить і поважає свою публіку, вказує не тільки на розважальну сторону театру, а й на його виховне значення.
  “ И так- то всё на свете.
  Смелей лишь черпайте из жизни всех людей –
  И для задуманной комедии своей 
  Не будете нуждаться вы в предмете.
  Где ни копнете – тут и интрес.”
Висновок: Пролог у театрі як-би підводить читача до думки, що далі буде розгортатися п’єса, побудована за законами вертепу, тобто показ неба і землі, високого і низького одночасно.
4. Пролог на небесах.
Гете використав алегорію

Господь Символізує гуманістичний погляд на людину
Мефістофель Втілення сил зла й руйнації, ворожих люди-ні



  Суть парі

Суперечка стосовно суті людини і можливостей її розуму

  Головна проблема трагедії

У пролозі на небесах чітко окреслюється основна ідея твору. Легенда про доктора Фауста проголошувала віру в людину, в силу та велич її ро-зуму. Вона знаменувала собою, що ні тортури, ні колесування, ні вогни-ща не винищили цю віру в масах учорашніх учасників селянських повс-тань. У напівфантастичній формі образ Фауста втілював у собі сили про-гресу, які неможливо було задушити у народі, як неможливо було зупи-нити хід історії.
  На площах німецьких міст споруджувалися нехитрі балаганчики, ля-лькові театри, й тисячі людей з хвилюванням стежили за пригодами Йо-гана Фауста. Таку виставу в юності побачив Гете, і легенда про Фауста на все життя полонила уяву поета.

Повертаемось до Прологу в театрі.
Питання до коментованого читання.
1.З яким проханням звертається Директор театру до Поета?
2.Які протиріччя не дають спокою Поетові?
3.Навіщо авторові потрібен образ коміка?
4.Які ідеї несе в собі образ Коміка?
Пролог на небесах.
Питання до коментованого читання.
1.З чого починається сцена Прологу на небесах?
2.Які особливості мови архангелів?
3.Чому з появою Мефістофеля Гете змінює ритм вірша?
4.Навіщо з’явився Мефістофель?
5.Чи є на землі добро? (суперечка між Богом та Мефістофелем)
6.Поясніть слова Бога :
“Блуждает человек, пока в нем есть стремленье,
Надежа вырваться из непроглядной тьмы.”
7.Про що і на що саме побилися об заклад Бог і Сатана?

Домашнє завдання: Читати, аналізувати 1-6 сцени, складати таблицю з характеристиками головних героїв. 





Урок 2. Вічна боротьба добра та зла – рушій прогресу.

Тип уроку: урок-дослідження, поглиблена робота з текстом.
Мета уроку: навчити учнів розмірковувати над змістом прочитаного, фо-рмувати навички ідейно-тематичного аналізу, розвивати творчі й ло-гічні здібності учнів, пробуджувати в учнів інтерес до філософії.
Обладнання: ілюстрації, опорні схеми, роздаткові картки.
 
Запис на дошці: Тебе позволено: иди 
  И завладей его душою
  И, если можешь, поведи
  Путём превратным за собою,-
  И посрамлён да будет Сатана!
  Знай: чистая душа 
  В своём исканье смутном
  Сознаньем истины полна.
На попередньому уроці ми з вами говорили про безсмертний твір видат-ного автора епохи Просвітництва Гете, а саме трагедію “Фауст”. Сьогод-нішній урок має наблизити нас до розуміння цього складного твору, до розуміння теми , яка ніколи не перестане цікавити людство – теми без-смертя. 
Відповіді на свої питання ми будемо шукати у тексті , а саме у 1-6 сценах трагедії “Фауст”.
 
1. Чому Мефістофель так впевнений у своїй перемозі? Поясніть його слова:
  Триумф победы – вот моя награда!
  Пусть вьётся он в пыли, как тётушка моя,
  Достопочтенная змея! 

- Сознаньем слабым и минутным.
2. Як Бог називає Мефістофеля?
  ( дух заперечення)
3. Поясніть слова Бога та його задум

 Слаб человек, покорствуя уделу, Людина не всякчас діяльності радіє,
 Он рад искать покоя, потому Понад усе кохає супокій, 
 Дам беспокойного я спутника ему! Потрібен їй супутник ворушкий,
  Щоб бісом грав і збуджував до дії!
Порівняйте варіанти перекладу.  
4. Теоретична довідка
Цю суперечку можна пояснити філософською теорією Августина Бла-женного(Vст) , яку розвинув Анатолій Кузанський у ХVІІ столітті.
  Добро та зло - нероздільні. Зло – це лише менша частина добра. Не відаючи зла, людина не буде знати добро і не зможе цінувати добро. Бог зумисне створює Зло, вмістивши його у плоді Пізнання. Змій не без волі Бога спокушає людину, кажучи їй, що , вкусивши від цього плода вона (людина) стане рівною Богові, пізнає різницю між Добром та Злом.
  Тему пізнання різниці між добром та злом та тему відповідальності за це знання розвиває Гете у трагедії “Фауст”.
 (схема І)
Бог



Мефістофель Бог в суперечці з Мефістофелем стверджує, що лю-  
дина – найкраще його творіння, а Мефістофель ка-же, що людина – це найбезглуздіше створіння, яке погрузло в пороках. Вони укладають угоду, за умо-вами якої Бог передає Фауста під опіку Мефістофе-ля, щоб той його спокушав. І коли Фауст вимовить слова «Спинись, хвилино, гарна ти!», - то Мефісто-фель забере його душу.

Сцена 1 “Кабінет Фауста”
 
-Перед нами кабінет Фауста. Опишіть це місце. Які почуття викликає у вас кабінет Фауста? 
-Чому науки, які вивчає Фауст, не наблизили його до пізнання істини?
-Чи можливо, на вашу думку, знайти остаточну та незаперечну істину? --- -Чи потрібно це?
- На який вчинок відважився Фауст?
- Скільки разів Фауст кличе духа?  
  (1-й раз – заваривши та випивши чарівне зілля; 2-й раз – прикликавши чорного собаку; 3-й раз – перекладаючи Біблію)
 
Конфлікт між справжньою наукою та мертвими знаннями показано на прикладі образів Фауста та Вагнера (схема 2)


Фауст


Вагнер Вагнер сидить у замкненій кімнаті і цілком задово-лений таким життям. Фаусту потрібні знання, які можна довести на практиці.


-Дайте характеристику Вагнеру.
  Вагнер – тип обивателя, міщанина у науці. Кропітливо копирсаючись у запилених пергаментах, замкнувшись у темному середньовічному ка-бінеті, Вагнер, на відміну від Фауста, цілком задоволений своїм життям, він далекий від сумнівів та протиріч.
 - Яку характеристику дає собі Фауст?
  Я философию постиг,
  Я стал юристом и врачом,
  Увы! С усердьем и трудом
  И в богословье я проник,-
  И не умней я стал в конце концов,
  Чем прежде был… Глупец я из глупцов!
- Які протиріччя ятрять душу Фауста?
- Дві душі Фауста.
  Ах, две души живут в больной груди моей,
  Друг другу чуждые,- и жаждут разделенья!
  Из них одной мила земля…
  Другой – небесные поля…
Поясніть ці слова Фауста.
 - Чому Фауст хоче випити отруту?
  ( Вчений викликає собі на допомогу Духа Землі (не Диявола, а саме Духа), який знає таємниці Всесвіту. Та той, ображений що Фауст вважає себе рівним йому, зникає, нічого не відкривши вченому. Фауст вважає, що він даремно прожив життя, так нічого і не збагнувши. Герой у відчаї прагне собі смерті. 
  ВІДЧАЙ
  ГРІХ
  ДИЯВОЛ
  ПЕКЛО



Чом вищиривсь ти, черепе пустий?
Твій мозок, як і мій, колись серед туману
Шукав ясного дня й блукав у тьмі густій,
До правди рвавсь і потрапляв в оману.

Робота з карткою “Очима психолога”
  Суiцидальнi намiри:

 1. Демонстративнiсть.
(люди цього типу намагаються своїм самогубством привернути увагу оточуючих до своїх бід, домогтися співчуття і розуміння)
 2. Афективнiсть.
(емоції переважають над інтелектуальною оцінкою ситуації)
 3. Неспроможність.
(такі люди вважають себе некомпетентними, непотрібними)
 4. Максималісти.
(найменша втрата здається непоправною, а цінність досягнень - мініма-льною)


  Фактори, які за будь-яких умов стримують від самогубства
будь-яку категорію кандидатів:

 РОЗУМIННЯ ВIДПОВIДАЛЬНОСТI ПЕРЕД IНШИМИ I ПОЧУТТЯ ВЛА-СНОГО ОБОВ'ЯЗКУ.

  Запитання до аналізу мотивів персонажа.

 1.Який з перелічених намірів притаманний героєві твору? Наведіть приклади з твору.
 2.Чи можна стверджувати, що літературний герой проходить всі наміри?
 3.На якому етапі "життя" почав формуватися цей намір? Хто або що вплинуло на його виникнення ?
 4.Чи мають вплив на самогубство соціальні фактори? Які саме?
 5.Чи має сенс застосування стримуючих факторів від самогубства? Чи є ці фактори у творі?

- Що не дозволило Фаусту піти з життя?


  БОЖЕСТВЕННЕ СВІТЛО
  ВІРА
  ДУХОВНЕ ВІДРОДЖЕННЯ
  СТРАЖДАННЯ
  СПОГАДИ ДИТИНСТВА

Сцена 2 “У міської брами”

  Старовинне місто – символ середньовічної Германії
  Пасхальне свято
Релігійний зміст Свято воскресіння Природи
  Для Фауста це свято символізує 
Воскресіння народу

1. За що селяни дякують Фаусту?
2. Чому саме у цій сцені найбільш повно розкриваються протиріччя між Фаустом і Вагнером?

Сцена 3 «Кабінет Фауста»

1. Прокоментуйте переклад Біблії, зроблений Фаустом.
Слово
  Думка
  Сила
  Боротьба
2. Поясніть слова Мефістофеля
«Часть вечной силы я, всегда желавшей зла, творившей лишь благое»
3. Чому Мефістофель нічого не пропонує Фаусту, а чекає на його про-хання?

  СВОБОДА ВИБОРУ

Мефістофель



Фауст Мефістофель спокушає Фауста, виконує всі його ба-жання. Фауст використовує можливості Мефістофе-ля для пошуку істини.


4. Поясніть значення сцени “Мефістофель – Учень”
У дотепній сцені розмови Мефістофеля з учнем, Сатана дає їдку характеристику тогочасної науки. Простуватому та не дуже розумному учню якому потрібна легка спеціальність, Мефістофель радить “ Тримайся слова”. Гірка усмішка Мефістофеля ніби підтверджує думку Фауста, котрий сміливо замінив СЛОВО - ДІЄЮ при перекладі Євангелія, тим самим засудивши мертву схоластику Вагнера. 
  Суха, мой друг, теория везде,
  А древо жизни пышно зеленеет!

 Сцена 5 “Погріб Ауербаха у Лейпцизі”

1. У чому полягає комізм сцени?
2. Що хотів показати Фаусту Мефістофель?
3. Які людські пороки демонструє ця сцена?

Сцена 6 “Кухня Відьми”

1. Яке змістове та ідейне навантаження має ця сцена?
2. Який спосіб відродження підказує Мефістофель? Чому Фауст відмов-ляється?
Мефистофель: Изволь, вот средство возрожденья
  Без чар, без денег, без леченья:
  Уединись в глуши полей. 
  Руби, копай, потей за плугом
  И ограничить тесным кругом
  Себя и ум свой не жалей;
  Питайся просто в скромной доле,
  Живи как скот среди скотов
  И там , где жил ты, будь готов
  Сам удобрять навозом поле.
  Поверь мне: в этом весь секрет
  Помолодеть хоть в восемдесят лет.

Фауст: Но не привык я к плугу и к лопате,
  За них мне взяться было бы некстати;
  Нет! Узкая мне жизнь не суждена!

СВОБОДА ВИБОРУ
  Мефістофель знову дає Фаусту можливість самому обирати долю.
3. Чому Диявол боїться Відьми?
4. У чому полягає комізм даної сцени? Чому, на вашу думку, автор вводить у свою трагедію комічні сцени?

Підсумок: Ми шукали відповіді на питання, натомість знайшли лише нові питання . Тому наш пошук істини буде продовжено. На наступному уроці ми з вами проаналізуємо образи головних героїв твору: Фауста, Мефістофеля, Маргарити. Знайдіть у тексті слова, які служать характе-ристикою цих персонажів, визначте мотивацію вчинків кожного з них.  













Урок 4. Герої трагедії «Фауст» – живі люди і вічні символи.

Тип уроку: урок-дослідження.
Мета уроку: продовжувати формувати навички аналізу літературного пе-рсонажу, виховувати в учнів відповідальність за свої вчинки, вміння ро-бити правильний вибір, повторити відомості з теорії літератури, розви-вати творчі й логічні здібності учнів.
Обладнання: опорні схеми, роздаткові картки, ілюстрації.

Запис на дошці: Фауст: Как хороша! Я клятву б дал,
  Что в жизни лучшей не видал!
  Так добродетельна, скромна –
  И не без колкости она.
  Мефистофель: Она на исповедь напрасно
  Пришла: невинна, хоть прекрасна,-
  И у меня над нею власти нет!  

 Сьогодні на уроці ми продовжимо пошук відповідей на свої питання, для чого проаналізуємо крок за кроком долі та думки героїв твору. Для цього ми скористаємося карткою “Прокрустове ложе”, власними спостереженнями та цитатами з тексту.
 
Робота з картками проводиться по творчим групам, кожна група харак-теризує одного з персонажів (Фауст, Мефістофель, Маргарита, Вагнер, Єлена)


"Прокрустове ложе"
  ( Схема характеристики літературного образу.)

 ім’я персонажа

 зовнішність героя

  риси характеру

  позитивні негативні

  думки i почуття

  вчинки

  визначні події в житті

  чи щасливий літературний персонаж

Слова вчителя:
  “Фауст” – філософська драма, жанр якої характерний для епохи Просві-ти. Місце і час дії умовні, тобто без точних історичних ознак.
  У творі Господь і Мефістофель – фантастичні образи, які символізують два різні погляди на людину, її існування.
  Архангели і демони – це космічний фон, який посилює , відповідно, протилежні образи Бога і Мефістофеля.
  Фауст – філософ, який не знайшов бажаного в науках а знайшов саме лише розчарування, він прагне пошуку істини.
  Вагнер – це недалека людина, яка шукає в пергаментах відповіді на всі питання буття, він уособлює зв’язок Фауста з оточуючим його світом.
  Маргарита – простодушна, нерішуча дівчина, яка є реальним типом тогочасної німецької дівчини. Вона уособлює зв’язок Фауста з природою.
  Фауст


  Маргарита


Мефістофель Мефістофель закохує Фауста в Маргариту; Фауст на-казує Мефістофелю закохати в нього Маргариту; Маргарита покохала Фауста, це призвело до загибе-лі Маргарити та усієї її сім’ї.


  Єлена – фантастичний образ, символ античної краси та гармонії, до якої прагне Фауст.
Фауст



Єлена Троянська У пошуках істини Фауст воскрешає Єлену Троянсь-ку, він хоче повернути золоту епоху (тому шлюб Єлени і Фауста носить символічний характер). Але Фауст розуміє, що «золота епоха не в минулому, а в майбутньому, і за неї треба боротися»


  Такими постають перед нами герої твору на перший погляд. Чи зго-дні творчі групи дослідників з цими висновками?
 
• Творчі групи включаються в дискусію, показують своє власне бачен-ня образів.
Робота з опорними схемами № 1,2,3,4,5; записи в зошитах.
Висновок: У будь-яку епоху філософи намагаються збагнути правду про природу людини і оточуючий її світ, відкрити потаємні двері душі, знайти істину буття, бо саме це завжди було і є основним прагненням філософії: ПОПРИ ВСІ ПЕРЕШКОДИ ПІЗНАТИ ЦЮ ЗАГАДКОВУ ІСТОТУ – ЛЮДИНУ.
  Та не тільки для філософів пошук істини – головна мета життя, але й кожна людина намагається знайти внутрішню рівновагу, тобто пізнати саму себе, знайти свою істину.
  Та не склавши руки і не одними лише мріями ми повинні шукати іс-тину. І, головне, знайшовши, ніколи не зупинятися на досягнутому.
 Як сказав поет: Не позволяй душе лениться, 
  Она - работница и дочь,
  Душа обязана трудиться
  И день и ночь, и день и ночь.
  Ми прочитали безсмертну трагедію Гете “Фауст”, спробували розібра-тися у складних питаннях людського буття, з’ясувати, в чому ж він, сенс людського життя. Чи правильні наші висновки, чи помилкові – покаже життя. Та з нами назавжди залишиться ще один відданий друг – гарна книжка. 


Опорні схеми.
 




Бог



Мефістофель Бог в суперечці з Мефістофелем стверджує, що лю-  
дина – найкраще його творіння, а Мефістофель ка-же, що людина – це найбезглуздіше створіння, яке погрузло в пороках. Вони укладають угоду, за умо-вами якої Бог передає Фауста під опіку Мефістофе-ля, щоб той його спокушав. І коли Фауст вимовить слова «Спинись, хвилино, гарна ти!», - то Мефісто-фель забере його душу.


Мефістофель



Фауст Мефістофель спокушає Фауста, виконує всі його ба-жання. Фауст використовує можливості Мефістофе-ля для пошуку істини.

  Фауст


  Маргарита


Мефістофель Мефістофель закохує Фауста в Маргариту; Фауст на-казує Мефістофелю закохати в нього Маргариту; Маргарита покохала Фауста, це призвело до загибе-лі Маргарити та усієї її сім’ї.

Фауст



Єлена Троянська У пошуках істини Фауст воскрешає Єлену Троянсь-ку, він хоче повернути золоту епоху (тому шлюб Єлени і Фауста носить символічний характер). Але Фауст розуміє, що «золота епоха не в минулому, а в майбутньому, і за неї треба боротися»

Фауст


Вагнер Вагнер сидить у замкненій кімнаті і цілком задово-лений таким життям. Фаусту потрібні знання, які можна довести на практиці.









Урок 3. Алегорії та передбачення в трагедії Гете “Фауст”.

 Тип уроку: урок поглибленої роботи з текстом.

Мета : розвивати навички аналізу тексту художнього твору, навчити уч-нів розмірковувати над текстом прочитаного, розвивати творчі й логічні здібності учнів, формувати навички групової, колективної роботи.

Обладнання: текст трагедії “Фауст”, ілюстрації.

Запис на дошці: “На словах всі люди однакові, і тільки вчинки  
  виявляють їх різницю”
  Мольєр
  «Я можу обіцяти бути щирим, але безпристрасним –  
  ні за що».
  Гете
   
 Слово учителя: Видатна художня майстерність Гете проявилася в тому, що всі складні філософські проблеми стають змістом драматичного кон-флікту і розкриваються в живих образах.
  З тої самої миті, коли Мефістофель з’являється в кабінеті Фауста в одязі бродячого філософа, він постає перед читачем як живий учасник життєвої боротьби. Він сперечається з Фаустом, часто кепкує з нього, але ніколи не одержує перемоги.
  Лукаво веде він розмову з Мартою, змушуючи її то плакати, то лаятися. Він вміє вишукано ввічливо розмовляти з Маргаритою, а на відминій кухні б’є посуд та брутально лається з відьмою.
  Хоча Мефістофель виступає тут, у відповідності до сюжету старовинної легенди, як диявол, Гете надає йому риси скептика та розумника.
  Важливе місце в першій частині трагедії займає історія Гретхен. Мефістофель прагне відволікти Фауста від цого високих помислів і роз-палює в ньому пристрасть до дівчини, яка випадково зустрілася їм на ву-лиці. На якусь мить Мефістофелю вдався його задум.

ФАУСТУ ЗДАЛОСЯ, ЩО САМЕ ТУТ ВІН ОТРИМАЄ ПОВНЕ ЩАСТЯ,
МАРГАРИТА ПОВІРИЛА В МОЖЛИВІСТЬ ЩАСТЯ.

Доповідь учениці : (доля покинутих дівчат)
- Як пов’язані з темою стосунків Фауста з Маргаритою слова Омара Хайяма? Чи погодився б з ними Фауст? Гете?
Чем за общее счастье без толку страдать, 
Лучше счастье кому-нибудь близкому дать.
Лучше друга к себе привязать добротою,
Чем от пут человечество освобождать.
Друга частина трагедії створювалась в останні роки життя поета, вже у ХІХстолітті .
  Сьогодні на уроці ми будемо працювати з текстом другої частини 
і розглянемо такі питання 
• Що зрозумів Фауст при дворі імператора?
• Що шукає Фауст, воскрешаючи Єлену Троянську?
• Яку роль у трактуванні головної думки твору відіграє сцена «Пів-ніч» та алегоричні образи «Порок», «Гріх», «Турбота», «Нужда»?
• Чи знайшов Фауст істину, і яку саме?
• Чому Мефістофель програв суперечку з Богом?
• Зв’язок трагедії Гете «Фауст» з сьогоденням.

  Фауст з’являється при дворі імператора, і перед читачем розгортають-ся епізоди, які замальовують процес розпаду феодальної держави. Гете показує, як в суспільне життя втручаються фінансові інтереси. 
дух комерційної конкуренції зображені Гете як диявольська вакханалія.
  Имеешь силу , так и прав!
  Лишь был бы наш карман набит.
  Кто спросит, как наш груз добыт?
  Разбой, торговля и война –
  Не всё ль равно! Их цель одна!
  Центральне місце в другій частині займає антична тема. Для багатьох німецьких філософів та письменників звернення до античності було за-собом піднятися над оточуючим зубожінням.

  І в наш час люди продовжують шукати ідеали в минулому. Ось як про це написав Володимир Висоцький:
Чистоту, простоту мы у древних берём,
Саги, сказки из прошлого тащим,
Потому что добро остаётся добром –
В прошлом, будущем и настоящем .

  Шлюб Фауста та Єлени, зображений у другій частині, носить символічний характер. В пошуках істини Фауст звертається до античності, Єлена виступає як символ краси античного світу. Але бажання Фауста повернути античність терпить поразку. Гете показує неможливість мрії Шиллєра «шляхом краси досягти свободи»

Зачитується сцена “Північ”(дія п’ята) , характеризуються образи-символи Турбота, Гріх, Порок, Нужда. 
Висновок: Фаусту потрібно було осліпнути, щоб навчитися бачити головне.  
 Мирами правит жалость,
Любовью внушена
Вселенной небывалость
И жизни новизна.

  Всим подальшим розвитком дії Гете стверджує прогресивну думку Золотий вік не в минулому, а в майбутньому, але його неможливо наблизити мріями, за нього треба боротися.

  «ЛИШ ТОЙ ЖИТТЯ І ВОЛІ ВАРТИЙ,
  ХТО Б’ЄТЬСЯ КОЖЕН ДЕНЬ ЗА НИХ!»
   
Фауст здійснює сміливий проект зміни природи. Осушується частина мо-ря, і на звільненій від води землі будується нове місто. Смерть застає Фауста в ту мить, коли він мріє про осушення цих земель. Щасливе май-бутнє постає лише перед очима Фауста. На реальній землі поки що без-чинствує Мефістофель. В нове місто він приганяє барки з награбованими скарбами, спалює хижку Філемона та Бавкліди. Та , незважаючи на всі старання, Мефістофель все ж програв головну суперечку. 
  Расстался я с сокровищем великим,
  Единственным,- его я отдал вмиг им!
  Высокий дух, бесценный мой залог –
  Как хитрецам вдруг уступить я мог?
  Кто склонит слух свой к жалобе законной,
  Отдаст мне право, купленное мной?
  Как ты, старик, ты, опытом прожженный,
  Ты проведён, ты сам тому виной!

  Зв’язок трагедії Гете «Фауст» з сьогоденням. (відповіді учнів)

-Попереду у нас довге життя, яке не буде рівним і безгрішним: зазнаємо помилок, злетів і падінь, втрат і відродження. Спадщина видатних мит-ців слова допоможе нам знайти вихід зі складних лабіринтів долі. Не так легко зрозуміти ближнього, якщо не зрозумів самого себе. Фауст витра-тив на це ціле життя. Поет сказав «Я з тими, хто долає шлях, хто зупинився – той помер!», маючи на увазі духовну смерть. Тільки в русі життя, тільки в русі істина. І тому час від часу кожна освічена людина звертається до книги, щоб знову черпати з неї духовні сили. Серед тих вічних книг і «Фауст» Гете.(Сіренко Іра)

-Не існує вічних та незаперечних істин. Це пов’язано з вічним удоскона-ленням всього. Може, колись з’явиться «новий Гете», у якого філософсь-кі погляди будуть ширші, ніж у Гете. І він зможе заперечити істини, які викладаються у трагедії «Фауст». Мефістофель живе в кожній людині. І поки будуть жити й вдосконалюватись люди, буде вдосканалюватись Мефістофель, і все важче буде боротися з ним.(Солодовніков Олексій)

Це дуже трагічна, життєва і душевна драма, котру в наш час було б непо-гано знати людям, для того, щоб зрозуміти, який взагалі сенс життя. Для чого існує людина і як з нею пов’язана природа. Пізнати, що таке любов і розлука. Адже в теперішній час окрім любові ми більше нічого не можемо дати один одному. (Боєва Марина)

-В наш час «Фауст» звучить як заклик до боротьби за подальший прогрес людства. Весь твір глибокий за змістом, і особисто мене дуже вразила історія Маргарити. ЇЇ життя спочатку наповнене спокоєм і коханням, але потім все змінюється, і її вже чекає смерть за найгірший злочин – вбивство власної дитини. Та навіть тоді, коли в неї є можливість втекти від смерті, вона відмовляється і тим самим рятує свою душу. (Ромашова 
Ніна)

Домашнє завдання: вивчити напам’ять уривок з «Фауста», підготуватися до характеристики образів персонажів.


План залікової роботи

Тема: Гете «Фауст» 
«Лиш той життя і волі вартий,
Хто б’ється кожен день за них»

І Вступ.

1. Про письменника.
2. Про епоху.
3. Про твір та його місце в літературі.
4. Тематика та проблематика твору.
5. Ідея, головна думка.

ІІ Основна частина.

І Система образів (дійові особи, їх зв’язок)

ІІ Образ Фауста

1 Шукач істини.
2 Договір з Мефістофелем.
3 Маргарита – загублена доля.
  а) роль Фауста;
  б) роль Мефістофеля.
4 Що зрозумів Фауст при дворі імператора?
5 Що шукає Фауст, воскресивши Єлену Троянську?
6 Яку роль в трактуванні головної думки твору відіграє сцена «Північ» та алегоричні образи Порок, Гріх, Турбота, Нужда?
7 Чи знайшов Фауст істину, і яку саме?

ІІІ Образ Мефістофеля.

1 Дух сумнівів та заперечень.
2 Бажає завжди зла, а творить лиш добро.
3 Чому Мефістофель програв суперечку з Богом?

ІІІ Висновки

1 Пошук істини як головна тема філософії.
2 Пошук істини як мета життя людини.
3 Істини вічні та істини облудні, минущі.
4 Чому ж пошук істини - це завжди боротьба?
5 Зв’язок трагедії “Фауст” з сьогоденням.
6 Особисті враження від прочитаного.  

0
Ваша оценка: None

© Urikor, 2008-2016.    Всю ответственность за размещенные материалы несут авторы, их разместившие!
Простые ответы на сложные вопросы