Материалы | Шпоры | Тесты | Книги | Софт | Тесты ЕГЭ
 
 
Головна » Методичні матеріали з української мови та літератури » Удосконалення уроку літератури
Предмети
Астрономія
Біологія
Географія
Історія
Математика
Рос. літ.
Укр. літ.
Укр. мова
Для вчителів укр.м та л.
Фізика
Хімія


Онлайн тесты по ЕГЭ



Бібліотека української літератури


библиотеки





Удосконалення уроку літератури

Як відомо, основною формою організації навчально-виховного процесу в школі є урок. Тому творчі зусилля науковців і вчителів спрямовуються на те, щоб підвищити його творчий потенціал, ідейно-політичний і науковий рівні, створити на уроці оптимальні можливості для розвитку самостійності школярів, їх творчого мислення. Тип і структура сучасного уроку теж потребують удосконалення. Про це вже йшлося на сторінках журналу. Традиційними мають стати такі нові види уроків, які забезпечували б виконання вимог, що ставить перед нашою школою життя.

Сучасний урок літератури повинен відзначатися насамперед високою ідейно-політичною спрямованістю, значимістю в моральному й естетичному вихованні школярів (один із засобів досягнення цього - посилення емоційного впливу слова письменника на уроці) і достатнім дидактичним та розвиваючим рівнем. Треба також значно збільшити на уроці частку самостійної творчої роботи учнів, особливо старшокласників. Це повинно бути обов'язковою вимогою, оскільки учні 8-10-х класів завчасно ознайомлюються з текстами програмових творів і не тільки можуть, а й повинні брати активну участь у процесі їх аналізу.

Ми якраз і спробуємо розглянути проблему вдосконалення сучасного уроку з погляду посилення в ньому ролі самостійної творчої роботи учнів.

Словесники дедалі частіше пропонують учням самостійно опрацювати той чи той матеріал, зокрема відомості про життєвий і творчий шлях письменника. Перед проведенням уроку всі учні ознайомлюються з біографічним матеріалом про письменника в підручнику, а дехто за завданням учителя опрацьовує ще й допоміжну літературу: художньо-біографічні книжки, спогади про митця. При вивченні творчого шляху наступного письменника це робить інша група учнів. Отже, всім доводиться працювати з допоміжною літературою.

Щоб допомогти школярам систематизувати зібраний матеріал, пропонуємо орієнтовну пам'ятку для вивчення біографії письменника. Вона має такий вигляд:
  1. Біографічні дані про письменника (дата і місце народження, відомості про сім'ю, роки навчання, трудову і громадську діяльність, важливі епізоди з життя).
  2. Формування світогляду (суспільно-політичні й естетичні погляди, знайомство з передовою літературою свого часу, зв'язок з відомими людьми - своїми сучасниками, літературні вчителі, моральні якості як людини).
  3. Стисла характеристика творчості письменника (найвидатніші твори, їх тематика, значення, участь митця в літературному процесі, особливості творчого шляху).
Щоб усі учні готувалися до цього уроку, застосовуємо групову форму заняття (перша група збирає біографічні дані про письменника, друга - матеріал про те, як формувався його світогляд, третя готується до характеристики його творчого шляху).

Звичайно, учні не зможуть охопити весь найважливіший для всебічного висвітлення постаті письменника матеріал. Тому вчитель доповнить їхні розповіді потрібними фактами, фрагментами з діафільму чи кінофільму, ілюстративним матеріалом, фонозаписами.

Останнім часом у періодичній пресі з'явилася цікава думка про попереднє ознайомлення учнів з матеріалом, який розглядатиметься на уроці (цю думку, зокрема, висловила академік М. В. Нечкіна на сторінках журналу "Коммунист"). Такий варіант вивчення монографічних тем з літератури в старших класах запровадити неважко. Гадаємо, він буде ефективним і допоможе виробити й розвинути в учнів навички самостійного опрацювання тексту художнього твору та підручника. Однак у такому разі трохи зміниться структура традиційного уроку і характер домашнього завдання - воно потребуватиме серйозного і глибокого інструктажу.

Розглянемо це на прикладі уроку з української літератури в 10-му класі на тему "Збірка П. Тичини "Плуг" - нова сторінка в розвитку української поезії".

Після короткого вступного слова вчителя починається безпосереднє обговорення основних віршів збірки, адже вдома учні вже ознайомилися з поетичними текстами, виписали з них цитати, прочитали відповідну статтю підручника, де дається аналіз цих творів.

Обговорення збірки "Плуг" можна побудувати за таким планом:
  1. Уславлення Жовтневої революції (загальна характеристика циклу "Ронделі", ідейно-художній аналіз вірша "Плуг").
  2. Героїка громадянської війни, романтика революційного подвигу народних мас (Обговорення поезій "На майдані", "Як упав же він...").
  3. Тема призначення поета і поезії (аналіз вірша "Я знаю").
  4. З історії віршів "Плуг", "На майдані".
  5. Оцінка збірки Л. Новиченком, С. Тельнюком (повідомлення учнів, підготовлені за книжками "Поезія і революція" Л. Новиченка, "Павло Тичина" С. Тельнюка, літературним плакатом "П. Г. Тичина").
  6. Підсумкове слово вчителя про значення збірки "Плуг".
Один з віршів на такому уроці вибираємо для поглибленого ідейно-художнього аналізу. Оскільки аналогічна робота надалі проводитиметься систематично, пропонуємо учням пам'ятку "Ідейно-художній аналіз поезії":
  1. Враження, яке справляє вірш.
  2. Тема вірша, його жанр.
  3. Поетичні образи.
  4. Почуття і настрій ліричного героя.
  5. Основні думки, виражені автором, і художні прийоми їх відтворений.
  6. Ритмомелодика вірша, римування, віршовий розмір.
  7. Ідея твору.
На цьому уроці не менше 8-10 хвилин варто виділити на пояснення, як готуватися до наступного уроку, де вивчатиметься збірка П. Тичини "Вітер з України". Учні записують план обговорення збірки, а вчитель стисло коментує його. Подаємо орієнтовний план:
  1. Оспівування соціалістичних перетворень у країні ("Вітер з України"). Новаторство ритміки.
  2. Викриття українського буржуазного націоналізму (ідейно-художній аналіз вірша "Відповідь землякам").
  3. Призначення поета і поезії (розгляд поезії "За всіх скажу").
  4. Л. Новиченко про значення збірки "Вітер з України" (за книжкою "Поезія і революція").
Вдома учні повинні прочитати тексти названих у плані віршів, виписати з них відповідні цитати, опрацювати подану в підручнику статтю - аналіз збірки "Вітер з України", законспектувати уривок з праці Л. Новиченка "Поезія і революція", вміщений у хрестоматії.

Після такої домашньої роботи на наступному уроці більше говоритимуть учні, а не вчителя, що виробляє вміння виступати перед аудиторією, доводити, переконувати, полемізувати.

Набагато легше проводити такі уроки під час вивчення епічного твору. Візьмемо, наприклад, роман А. Головка "Бур'ян". На спеціальному уроці, перед початком вивчення теми, перевіряємо, як десятикласники прочитали твір і засвоїли його зміст. У робочих зошитах записуємо головні події роману, що передають розгортання сюжету і будуть на уроці предметом розгляду.

Аналіз твору проводимо колективно, у формі бесіди. У ній повинні взяти активну участь усі учні (перед цим їм так само давалися орієнтовні плани вивчення теми, завдання виписати або виділити в книжці цитати до образів Давида Мотузки, незаможників, куркулів).

Інші твори письменника розглядаємо на читацькій конференції або доручаємо окремим учням підготувати до уроку повідомлення чи реферати про романи "Мати" і "Артем Гармаш".

Підсумково-узагальнюючий урок про значення творчості письменника і вшанування його пам'яті ми, здебільшого, проводимо як семінар, застосовуючи групову форму занять. Пропонуємо старшокласникам ознайомитися з матеріалом підручника, відповідною додатковою літературою і на основі їх підготуватися до розкриття теми. Для полегшення самостійної роботи учнів на уроці рекомендуємо орієнтуватися на пам'ятку:
  1. Особливості індивідуального стилю письменника (улюблені теми, жанри, образи, манера письма, специфічні художні прийоми, характерні особливості мови тощо).
  2. Значення творчості (внесок письменника у національну і світову літературу, новаторство, висловлювання літературних критиків і відомих культурних діячів про митця.), відзначення його творчої праці.
  3. Вшанування пам'яті (пам'ятники і пам'ятні місця, музеї, видання творів, праці, присвячені літературній спадщині письменника, відзначення його ювілеїв і т. ін.).
На підсумково-узагальнюючому уроці-семінарі "Ні, я жива! Я буду вічно жити!" (9-й клас) доцільно розглянути такі питання:
  1. Останній монолог Мавки (особливості поетики Лесі Українки).
  2. Монолог Неофіта-раба (специфіка філософської лірики).
  3. Стежками дядька Лева (джерела творчої наснаги поетеси).
  4. Леся Українка в оцінці культурних діячів минулого.
  5. Вічно жива (вшанування пам'яті Лесі Українки).
  6. Леся Українка в моїй читацькій біографії.
Щоб активізувати дев'ятикласників під час обговорення проблеми, винесеної на семінар, пропонуємо їм подумати вдома й над такими питаннями:

Що робить Мавку безсмертною?
Чим повчальний образ Лукаша в наш час?
Як слід розуміти слова дядька Лева: "Усякі скарби з лісу йдуть"?
Яка важлива думка про творчість Лесі Українки підкреслюється в дібраному вами висловлюванні?
Що ви знаєте про те, як відзначалося 100-річчя з дня народження видатної поетеси?
Яке враження справила на вас творчість Лесі Українки? Чим збагатила вона вас?
Який було ваше перше знайомство з творами письменниці?


Готуючись до семінару, учні використовують відомі книжки М. Олійника і А. Костенка, літературні альбоми про письменницю, матеріали періодичної преси.

Семінар, як форма роботи на уроці, дедалі більше використовується в старших класах. Він сприяє розвитку творчих здібностей учнів, виробленню навичок самостійно працювати з допоміжною літературою і самостійно вчитися.

Уроки-семінари проводяться переважно на узагальнюючі теми як підсумок вивчення їх. В обговоренні теми, як правило, беруть участь не більше 12-15 учнів. Щоб залучити весь клас до узагальнення і повторення вивченого, застосовуємо ще один тип уроку - творчий звіт учня.

Розповімо про один з таких уроків, проведених у 10-му класі - "Подвиг радянського народу у Великій Вітчизняній війні - одна з основних тем радянської літератури". Щоб дати змогу "кожному учневі прозвітуватися за свою творчу пошукову роботу, ми використали спарені уроки. Для забезпечення самостійності в підготовці десятикласників до уроку і створення необхідних умов для творчого пошуку клас був розбитий на п'ять груп, кожна з яких мала розкрити одну з підтем: "Радянський воїн - патріот-інтернаціоналіст"; "Масовий героїзм народу в роки Великої Вітчизняної війни"; "Гуманізм радянського воїна"; "Безсмертя подвигу народу"; "Актуальність винесеної на обговорення теми сьогодні". Кожен учень у групі мав індивідуальне завдання. Так, члени групи, що готувалися до розкриття підтеми "Гуманізм радянського воїна", мали такі завдання: розкрити гуманістичний пафос книжки Б. Васильєва "А світанки тут тихі"; показати духовне багатство радянського воїна за повістями В. Бикова; підготувати інсценізацію діалогу Івана Орлюка і Уляни за "Повістю полум'яних літ" О. Довженка; вивчити напам'ять прикінцевий уривок з повісті П. Загребельного "Дума про невмирущого"; проілюструвати один з творів сучасної української літератури про гуманізм радянського воїна.

Керівники груп визначили, яке повідомлення готуватиме кожний з учнів. Учитель давав консультації. На допомогу десятикласникам у літературному кабінеті була організована виставка книжок і різних дидактичних матеріалів на тему "Подвиг твій безсмертний".

Урок почався з прослухування пісні "Священна війна" (муз. О. Александрова, сл. В. Лебедєва-Кумача). Це створило відповідну емоційну атмосферу, клас настроївся на серйозну розмову про те, як відображений у літературі і мистецтві героїчний подвиг народу під час Великої Вітчизняної війни.

Після короткого вступного слова вчителя, фоном для якого були відповідні фрагменти з діафільму "Слово-зброя", почали виступати школярі. Перед ними стояло завдання не лише поінформувати клас про свої знахідки, а й висловити власне ставлення до прочитаних книжок, дати їм оцінку.

Обговорення розпочала перша група, члени якої опрацьовували тему "Радянський воїн - патріот-інтернаціоналіст". Слово взяв керівник групи. Він проінформував присутніх, які творчі завдання виконували його товариші. Слід зауважити, що теми виступів формулювалися так, щоб учень міг висловити своє емоційно-оцінне ставлення до предмета, який він досліджував, наприклад:

"Враження, яке справила на мене патріотична лірика про Велику Вітчизняну війну?"
"Що я думав і відчував, читаючи книжки О. Гончара воєнної тематики". "Яким постав переді мною образ радянського воїна-інтернаціоналіста у романі Г. Тютюнника "Вир".
"Чим мене захоплюють герої-патріоти з творів О. Довженка".


Отже, виступаючи, учням доводилося певною мірою розкривати себе, свої погляди, внутрішній світ.

Іншим творчим групам давалися теми, для висвітлення яких треба було опрацьовувати матеріал з братньої російської літератури ("Чим мене захоплюють молодогвардійці - герої роману О. Фадеева "Молода гвардія", "Яка моя думка про книжку Ю. Бондарева "Гарячий сніг"), з інших видів мистецтва ("Мої улюблені пісні про Велику Вітчизняну війну", "Екранізація літературних творів про війну", "Велика Вітчизняна в творчості радянських художників").

Деяким учням, зокрема групі, яка готувала тему "Безсмертя подвигу народу", були дані творчі завдання: підготувати для декламації уривок з поезії чи прози; намалювати ілюстрацію до одного з епізодів улюбленого літературного твору; виготовити антологію найкращих, на думку учня-укладача, поезій про Велику Вітчизняну війну; оформити збірник афоризмів і крилатих виразів "Слово про подвиг"; скласти власний вірш чи публіцистичний етюд про воїна-героя; дібрати ілюстративний матеріал на воєнно-патріотичну тематику.

Підготовлений власними силами урок нікого не залишив байдужим. Особливо цікавими були виступи, пов'язані з пошуково-краєзнавчою роботою: "Художньо-документальні книжки про сквирян - учасників Вітчизняної війни", "Враження від меморіального комплексу "Хатинь", "Мої роздуми про життя М. Островського, нашого земляка-героя".

У зв'язку з тим, що на уроці повинні виступити всі, ми обмежуємо виступаючих у часі.

На закінчення семінару вчитель узагальнив сказане десятикласниками про героїчний подвиг народу в роки війни, провів колективне обговорення плану підготовки до наступної теми "Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була" (П. Тичина), опрацювання якої дасть змогу випускникам глибше усвідомити джерела нашої перемоги в роки війни.

Завершився урок п'ятьма хвилинами творчості. Кожен учень коротко звітував про свій внесок у боротьбу за мир. Емоційним продовженням такого звіту стала пісня "Бухенвальдський набат", уривок з якої прозвучав у класі:



Люди світу, на хвилину встаньте... Зберігайте мир, зберігайте мир, Зберігайте, зберігайте, зберігайте мир!



Багато візьмуть учні з цього уроку для свого духовного збагачення. Хто з них міг залишитися байдужим, коли звучала знайома пісня "Журавлі" на слова Р. Гамзатова чи вірш К. Герасименка "З фронтового блокнота" (про роль поезії Т. Шевченка в роки війни), коли однокласники схвильовано читали й аналізували патріотичну лірику воєнних років, демонстрували і коментували власні малюнки до роману О. Фадеева "Молода гвардія". Важливим було й те, що кожен учень готувався до уроку, самостійно збирав відповідний матеріал до теми, читав додаткову літературу, а потім мав змогу на уроці сказати своє слово про подвиг нашого народу в роки війни.

Після проведення уроку в літературному кабінеті була організована виставка творчих робіт десятикласників, яку могли подивитися учні інших класів. Таким чином, узагальнюючий урок вилився у справжній творчий літературний звіт десятикласників.

Уроки - творчі звіти - можна проводити також на основі вивчення творчості окремих письменників (наприклад, Т. Шевченка у 8-му класі, Лесі Українки - в 9-му і т. ін.).

У практиці роботи сучасної школи з'явився ще один тип підсумково-узагальнюючого уроку - урок-конкурс. Розповімо, як ми проводили його в 10-му класі після розгляду творчості П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри.

Метою такого уроку було: перевірити знання учнів з вивчених тем у формі змагання між групами; розвивати навички самостійності в роботі, творчі здібності учнів, їхній інтерес до поетичного слова.

Для участі в конкурсі учні поділилися на три групи: перша поглиблено опрацьовувала творчість П. Тичини, друга група - М. Рильського, третя - В. Сосюри.

Попередньо повідомляємо десятикласникам, які види конкурсів проводитимуться на уроці:
  1. Літературна композиція про поета.
  2. Оформлення обкладинки однієї з його збірок.
  3. Декламація улюбленого вірша.
  4. Літературна вікторина на краще знання творчості поета.
  5. Змагання, хто більше знає цитат, афоризмів, крилатих виразів з творів улюбленого художника слова.
  6. Аргументоване доведення видатної ролі поета в розвитку вітчизняної літератури.
  7. Цікаві висловлювання про поета.
  8. Ідейно-художній аналіз окремих уривків з поетичних творів.
  9. Читання власного вірша про улюбленого поета.
  10. Конкурс письмових відгуків про творчість поета (в читацькому щоденнику).
Керівники групи попередньо визначають учнів, які особливо ретельно готуватимуться до того чи іншого конкурсу. Як показує практика, ці школярі з великою відповідальністю ставляться до такого завдання, беруть активну участь у конкурсах і, головне, можуть виявити в них не лише навчальні, а й творчі художні здібності.

Для першого літературного конкурсу пропонуємо учням скласти невелику поетичну композицію про художника слова, розраховану на двох читців (отже, почнеться урок змаганнями трьох пар читців).

У класі завжди є учні, які люблять і вміють малювати, вони охоче візьмуться за оформлення обкладинки збірки П. Тичини, М. Рильського чи В. Сосюри (на ній вони відобразять відомі поетичні символи, створені цими письменниками: сонячні кларнети, троянди й виноград, червона зима тощо).

Цікаво проходить конкурс, у якому перевіряється, хто більше знає цитат, афоризмів, крилатих виразів того чи іншого поета. До дошки викликаються по одному учню з групи, і вони по черзі називають цитати з творів "своїх" поетів. Хто не зможе назвати наступну цитату, сідає на місце. Так визначиться переможець.

Найактивніше проходить шостий конкурс, в якому кожен прагне якомога переконливіше, на основі конкретних фактів, з широким використанням текстів художніх творів, довести, що поет, творчістю якого він захоплюється, прекрасний.

Звичайно, не всі зможуть написати вірш про улюбленого письменника, тому підходимо до цього завдання диференційовано.

Завершуємо цікаві змагання читанням коротких відгуків (не більше як на півсторінки) про творчість обраного письменника.

Усі види конкурсів оцінюються словесником разом з учнівським жюрі за п'ятибальною системою. На основі результатів учитель виставляє всім учням, які брали участь у конкурсах, оцінки.

Такий урок викликає неабияку активність учнів і залишається у їхній пам'яті надовго.

Отже, як бачимо, удосконалення сучасного уроку в шкільній практиці йде в напрямі посилення його розвиваючої функції (розвитку творчих здібностей учнів, навичок самостійності в роботі над художнім текстом, підручником, допоміжною літературою, інтересу до навчання, читання, до літератури взагалі).

Ми розповіли лише про деякі нетрадиційні форми проведення уроку, які виникли не так давно, але вже викликали значний інтерес у словесників.

В.І.Цимбалюк, 1988 рік




Сам себе доктор
© my-edu, 2008-2013.