Материалы | Шпоры | Тесты | Книги | Софт | Тесты ЕГЭ
 
 
Головна » Методичні матеріали з української мови та літератури » Міжпредметний матеріал на уроках синтаксису в 7-му класі
Предмети
Астрономія
Біологія
Географія
Історія
Математика
Рос. літ.
Укр. літ.
Укр. мова
Для вчителів укр.м та л.
Фізика
Хімія


Онлайн тесты по ЕГЭ



Бібліотека української літератури


библиотеки





Міжпредметний матеріал на уроках синтаксису в 7-му класі

Міжпредметний матеріал, як зазначається у шкільних програмах IVI з української мови, сприяє поглибленому розумінню явищ, що вивчаються, розширенню кругозору учнів, формуванню в них умінь застосовувати суміжні знання з інших предметів. Використання на уроках міжпредметного матеріалу суттєво підвищує результати на-вчання української мови, посилює практичну спрямованість навчання - підготовку учнів до активної громадської і професійної діяльності.

Певна система міжпредметних зв'язків визначена програмою при вивченні синтаксису в 7-му класі. Опрацьовуючи конкретну тему, вчи-тель повинен з'ясувати, який обсяг знань із спільнопредметної проблеми засвоїли учні на інших уроках, який саме матеріал буде використано з метою поповнення цих знань, які найдоцільніші методи активізації мислительної діяльності будуть застосовані, які вміння і навички, набуті на уроках суміжних предметів, буде реалізовано, які висновки зроблять школярі, вивчивши тему. Реалізувати міжпредметні зв'язки допомагають спеціально дібрані вправи.

Так, розпочинаючи вивчати словосполучення і речення, вчитель актуалізує знання учнів з літератури про інверсію в художньому творі. Важливо наголосити, що словосполучення, як і речення, мають постій-ний порядок слів. При прямому порядку на перше місце ставляться сло-ва, що виражають тему, а в кінці - слова (слово), більш суттєві щодо змісту.

Але з певною експресивною метою в розмовному, художньому і публіцистичному стилях найважливіші слова виносяться на початок речення. Інверсуватися можуть усі члени речення, у такий спосіб образно увиразнюється думка і посилюється емоційний вплив на читача або слухача.

Щоб систематизувати знання учнів про стилістичну роль інверсії, можна запропонувати їм такі вправи:



1. Установити стильову приналежність текстів, дослідити роль порядку слів у них, визначити, який порядок слів характерний для кожного з уривків.

Заходжу я в двері шкільні
І чую зусюди привіт.
Вітчизна відкрила мені
Ці двері широкі у світ.


В. Бичко.



Комсомол! Понад сто тридцять мільйонів чоловік пройшли цю чудову ленінську школу комуністичного виховання. Комсомол вічно молодий, до всіх великих справ країни йому є діло, він дерзновенний, завжди в пошуку, завжди в дії. Він славний своїми справами, красивий молодістю, відвагою. (3. Воскресенська).

При виконанні ручної роботи шитво повинне лежати на столі, а не на колінах. Тулуб працюючого повинен бути трохи нахилений уперед. Під ноги необхідно поставити підставку, бо відсутність опори для ніг і неправильне положення тулуба спричиняють передчасну втому. (З кн.: "Крій та шиття").


2. Знайти у творі, який вивчається на уроках літератури, випадки зворотного порядку слів, з'ясувати, чого досяг автор завдяки такому прийому.

3. Прочитати текст і звернути увагу на те, як розставляє автор члени речення, щоб яскравіше змалювати настання вечора, які образні засоби використовує при цьому.

На заході тихо розливалося ніжне, пригасаюче сяйво вечірньої заграви. На землю спускалися тонкі прозорі тіні й стелилися легким серпанком по широкому степу. Високо в глибині блідого неба, немов малесенькі діаманти, загорялися перші зорі: тихий вечір вже ласкаво обіймав стомлену денною спекою землю... На обрії показався мідно-червоний край місяця, а за кілька хвилин випливло і все червоне око й ніби повисло в синюватому тумані... Місяць піднявся ще вище й залив цілим морем чарівного світла село. Один по одному завмирали всі клопітливі звуки села. Надходила ніч. (М. Старицький).

4. Простежити, як настає вечір, і написати твір "Настає вечір", використовуючи прямий і зворотний порядок слів.

Опрацьовуючи словосполучення і речення, велику увагу слід при-діляти реалізації принципу взаємозв'язку у викладанні української і російської мов. Для цього доцільно семикласникам виконати такі вправи:



1. Пояснити, чим різняться словосполучення української і російської мов, скласти з трьома українськими словосполученнями речення.

Дякувати матері - благодарить мать, даруйте мені - простите меня, потребувати допомоги - нуждаться в помощи, говорити на захист - говорить в защиту, бігати по вулицях - бегать по улицам, скучати за товаришем - скучать о товарище, зібралися до театру - собрались в театр, писати українською мовою - писать на украинском языке, екзамен з літератури - экзамен по литературе, сильніша за смерть - сильнее смерти, минулого тижня - на прошлой неделе, з власного бажання - по собственному желанию, з вашою допомогою - при вашей помощи, вступати до училища - поступать в училище.

2. Скласти словосполучення, даючи відповіді на питання, позначити відмінок залежних слів. Перевірити за словниками, чи не порушено норми літературної мови у визначенні дієслівного керування. З'ясувати у словосполученнях особливості керування в українській і російській мовах.

Вибачити (кому?)-извинить (кого?), привітатися (до кого?)-поздороваться (с кем?), підготуватися (до чого?)-подготовиться (к чему?), належати (до чого?) - принадлежать (к чему?), радіти (за кого? з чого?)-радоваться (кому? чему?), дбати (про кого?)-заботиться (о ком?).

3. Усно перекласти текст українською мовою, виписати словосполучення, характерні для публіцистичного стилю, зробити висновок на основі вибраних прикладів, які типи словосполучень найбільше властиві публіцистичному стилю.

Ми одержали победу под Москвой. Мы выстояли тогда против целой коалиции стран, возглавляемой гитлеровской Германией. Это не следовало бы забывать тем политикам и военным деятелям, которые играют с огнем новой войны. Сегодня на страже мира и социализма стоит сплоченное могучее содружество социалистических государств, их армий, обладающих необходимой силой, чтобы сокрушить любую агрессию. Это надо иметь в виду тем, кто хотел бы организовать новый крестовый поход против нашей страны. (Из газ.).

При вивченні теми "Двоскладні прості речення" розкриваємо стилістичну роль порівняння (зіставлення одного предмета з іншим на основі спільної у них ознаки чи схожості). Необхідно підкреслити, що порівняння увиразнюють мовлення, виявляють ставлення автора до зображуваного.



Щоб закріпити знання учнів про порівняння як художній засіб, варто запропонувати семикласникам виконати такі вправи:



1. Ввести у наведені нижче речення порівняльні звороти; звернути увагу на образну характеристику дій - станів; записати речення, роз-ставивши розділові знаки; вказати, якими членами речення виступають порівняльні звороти.

Нескошені поля хвилювалися під сильним вітром.
На сонці червоні ягідки поблискували.
Білі сніжинки кружляли в повітрі.
Навкруги було гарно.

Довідка: ніби море в непогоду, мов жаринки, мов метелики, як у казці.


2. За наведеним текстом пояснити роль порівняльних зворотів як засобу художнього зображення.

Початок березня, сивий ранок стоїть, як молоком облитий. Учора й позавчора падав сніг, тепер у супокійних заметах довколишня земля, пухнасті шапки лежать на сосновому та ялиновому гіллі. Гримить дятел об суху деревину, і в сутінковому, начебто понурому ранковому повітрі бадьоро звучать його кулеметні черги. З вільхи лементує сойка, і голос її - наче дрантя, наче клоччя. Пухкогруді снігурі струшують сніг із кущів. Пташині пісні чи літають, чи сидять собі на деревах, і душа мимоволі сама тягнеться до них, наче на світло. (Є. Гуцало).

3. Доповнити подані речення обставинами способу дії, використовуючи, якщо можна, різні засоби: порівняльні звороти, прислівники з префіксом по-, порівняння, виражені орудним відмінком іменників.

Зразок: Він погнався стрілою.- Він погнався, як стріла. Він хитрує, як лисиця.- Він хитрує по-лисячому.

Він падає... . Він летить... . Він боїться... . Він бурчить... . Він співає... . Він дивиться... . Він живе... .




Свідомішому засвоєнню матеріалу про словосполучення і двоскладні речення сприятимуть вправи на зіставлення мовних явищ української і російської мов.



1. Користуючись українсько-російським і російсько-українським фразеологічним словником, дібрати російські та українські відповідники до поданих словосполучень; порівняти особливості дієслівного керування в обох мовах, запам'ятати їх; з двома-трьома фразеологізмами на вибір скласти речення.

Бити (дзвонити) на сполох (у дзвони), бити (ударити) по руках, битися головою в мур, брати (узяти) в багнети (в штики), брати (узяти) в роботу, брати (узяти) на зуби, викликати до життя, кидати до ніг, мати вплив, пускати (пустити) за течією.

Брать (взять) во внимание, внять мольбам (мольбе), внять призыву, внять просьбе, возвращать (возвратить, вернуть) к жизни, входить (войти) в привычку, всплеснуть (сплеснуть) руками, призывать (призвать) к оружию, призывать (призвать) к порядку, предаваться мечтам, привлекать (привлечь) к ответственности.


2. За допомогою російсько-українського словника перекласти подані слова і словосполучення; кілька з них увести у речення в ролі обставин (місця, часу, способу дії, причини, мети, міри і ступеня, умови, допустовості).

В Сибири, по утрам, в семь часов, на следующей неделе, ночью, по праздникам, по приказу, по железной дороге, как молния, искоса поглядывая по сторонам, во что бы то ни стало, втройне, вследствие засухи, из-за отсутствия необходимого оборудования, ради спасения жизни ребенка, в случае пожара, при большом желании, вопреки требованиям инструкции.

Опрацьовуючи тему "Односкладні прості речення", доцільно з'ясу-вати роль односкладних речень як виражального засобу в художніх творах. Види цих речень характеризуються експресивно-смисловими і функціонально-мовними особливостями, зокрема називні та безособові речення. У процесі вивчення цього матеріалу ефективними будуть такі вправи:



1. Уважно прочитати і переказати уривок з праці В. М. Русанівського "Дієслово - рух, дія, образ" (К., 1977.- С. 5) про роль називних речень як виражального засобу в художньому творі.

Називні речення - це насамперед тло, потрібне для дальшої розповіді. Згадаймо початки багатьох відомих нам художніх творів, наприклад:

Село! - і серце одпочине. Село на нашій Україні - неначе писанка село.

(Т. Шевченко, "Княжна");

"Надворі весна вповні" (Панас Мирний, "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"); "Тиха і смутна весняна ніч, мов молода черниця" (С. Васильченко, "На чужину"); Лисиче над Дінцем... де висне дим заводу, музика у садку та потяг в сім годин... (В. Сосюра, "Червона зима").

Називні й бездієслівні речення - не тільки спосіб уведення в дію. Це може бути й сама дія - стрімка, навальна, в якій ледь-ледь розрізняєш окремі предмети. Це рух, який ми бачимо з вікна вагона, це швидка зміна картин, як буває на кіноекрані.


2. Знайти у творах А. Тесленка, В. Стефаника, С. Васильченка, Па-наса Мирного, Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки (за вибором) називні речення, з'ясувати, як часто і з якою метою вони вживаються.

3. Використавши називні речення, написати твір на одну із тем: "Весняний ранок", "Повінь", "Літній вечір", "Зимовий день", "Зимовий ліс", "Спека".

4. Знайти безособові речення, визначити їх смислову і виражальну роль у художньому тексті. Який спосіб вираження головного члена ре-чення?

Над полями гриміло, блискало, бурилося... Сива повновода хмара вже висіла над цілим степом, розпустила коси по обрію. Світлі паруси дощу росли, помітно наближалися нивами. Усе ближче та ближче вони... Ось уже війнуло зі шляху характерним запахом примоченої гарячої пилюки. З тихим дзвоном упали перші краплини, все стрепенулося за вікном, і вже широкою чарівною музикою зашумів дощ. (О. Гончар).

Стануть у пригоді вчителеві вправи на зіставлення односкладних речень в українській і російській мовах.

1. Переписати наведені російські прислів'я та приказки з українськими відповідниками, виділити лише односкладні неозначено-особові речення, пояснити, якими дієслівними формами виражається в них головний член речення.

Плетью обуха не перебьеш.- Лобом муру не проб'єш. Проти сили й віл не потягне. Проти гори піском не сипать. Ликом пастернаку не викопаєш. І риба не плине проти бистрої води. Ночвами моря не перепливеш. Шилом моря не нагрієш.

Не коси глаз на чужой квас.- Чужим пивом весілля не одбудеш. Не гостри зубів на чуже. Чужий кожух не гріє. З чужого добра не побудуєш двора. Чужим добром не забагатієш. (Нар. творч.).


2. Зіставити подані речення; назвати вид речень української мови, розглянути їх будову, зробити висновок, які речення вживаються в російській мові відповідно до безособових речень української мови.

1. Почин схвалено.- Почин одобрен. 2. Збудовано новий спортзал.- Построен новый спортзал. 3. Завдання виконано.- Задание выполнено. 4. Роботу закінчено.- Работа закончена. 5. Опубліковано брошури і статті.- Опубликованы брошюры и статьи.



Тему "Повні і неповні речення" також доцільно опрацьовувати у тісному зв'язку з літературою. Слід з'ясувати стилістичну роль неповних речень як виражального засобу в художньому творі. Варто підкреслити, що неповні речення порівняно з повними мають ширші можливості у художньому зображенні дійсності. Пропуск одного з компонентів речення сприяє семантичному чи стилістичному увиразненню фрази, виражальному навантаженню інших. Осмислено зрозуміти роль неповних речень у художньому стилі допоможуть такі завдання:

1. Визначити, до якого стилю належить текст, прочитати його з відповідною інтонацією, пояснити, з якою метою вживаються неповні речення, з'ясувати відмінності між односкладними і неповними реченнями.

Сірий горбик землі. Солдатська могила... На одній видніється ім'я. На другій - маленька зірка п'ятикутна. А ця без жодного знака. В центрі височить братська, по боках - одинокі вояцькі могили.

Тихо. Денним блідим огнем пломеніють квіти. В узголов'ї шепоче листям юна берізка. Хто посадив її, чиї теплі руки?.. Раптом з'явиться літак у небі. Пореве, прошугне з півночі на південь і розтане в безвісті блакитній. Який нездогнанний льот!.. А тут - вічна нерухомість...

Може стертися горбик землі. Час та сонце виснажать квіти. Дощ заплеще биті стежки сюди. Впадуть пам'ятники кам'яні й дерев'яні. Згадку ж людську не знищить ніщо! Найдорожчий скарб нації - мудра дума народна герою... (В. Бабляк).


2. Прочитати подані діалоги і пояснити, чому в них переважають неповні речення. Яким стане діалог, якщо замінити неповні речення повними?

- У мене ніколи не було брата,- сказав поляк,- але тепер він є. Ти рідніший мені за брата. Як тебе звати?

- Андрій. Андрій Коваленко. >
- Ти з Росії?
- З України...
- Ви теж учитесь?
- Учусь,- скромно відповів я.
- Де ж саме? Разом з Валерією? Чи в металургійному вечірньому?
- Я вчуся не бути дурнем... (П. Загребельний).




Опрацьовуючи тему "Речення з однорідними членами", потрібно звертати увагу на однорідні члени як засоби художнього зображення.

У текстах художньої літератури однорідні члени речення можуть вживатися як синонімічні пари, експресивного забарвлення реченню надає їх особливе розташування, повторення сполучників. У ролі однорідних членів речення виступають різні за характером слова, за допомогою яких майстри художнього слова створюють яскраві й неповторні картини. В офіційно-діловому і науковому стилях їх функція інша: логічно співвідносні слова в ролі однорідних членів речення використовуються для створення класифікаційних систем, що пояснюється необхідністю забезпечити точність мови науки та офіційно-ділових стосунків.

Виробляючи в учнів навички аналізу художніх текстів з однорід-ними членами, доцільно використовувати для порівняння матеріал інших функціональних стилів:



1. Визначити, до якого стилю належать тексти. Дослідити, в яких стилях слова - однорідні члени речення - вживаються в прямому значенні, в яких - у переносному. Пояснити розділові знаки.

Організація Об'єднаних Націй (ООН) - міжнародна організація, створена на основі добровільного об'єднання суверенних держав з метою підтримання і зміцнення міжнародного миру й безпеки і розвитку співробітництва між державами.

Офіційні мови ООН - англійська, французька, іспанська, російська, китайська й арабська. Головними органами ООН є: Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна і Соціальна рада, Рада з опіки, Міжнародний суд і Секретаріат. ("Довідник учня").

Українська пісня! Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою горду юність, своє бажання бути красивим і ніжним, сильним і хоробрим?

Який митець не був натхнений її багатющими мелодіями, безмежною широтою і красою її образів, її чарівною силою, що викликає в душі людській найскладніші, най-тонші, найглибші асоціації, почуття, думки і прагнення всього, що є кращого в людині, що підносить її до вершин людської гідності, до людяності, до творчості. (О. Довженко).

Ще так недавно бігла по дніпровських кругах рудою лисицею осінь, бігла барвисто, холодним повівом несло від її прудкого, безповоротного бігу... так недавно дихало в мої думки студеним пахом зів'ялого листя, а вже сьогодні - лагідне, шовковисте повітря весни купає мої очі, вся земля наче випромінює благодатну снагу, що помагає рости не тільки траві, квітам, деревам, а й мріям людським. (Є. Гуцало).


2. Пояснити стилістичні особливості однорідних членів речення, простежити роль порівняння як художнього засобу.

У море впало кілька здорових важких крапель дощу, а за ними разом несподівано загув страшний вітер, кинув човен угору, як трісочку. Посипався, як з решета, наглий краплистий дощ, а далі полив як із відра. Море застогнало й загуло, як сосновий бір в час бурі. Берег закутався в туман та в дощ. Сонце зайшло за хмари. Все змішалось в одну мить і злилось докупи: і земля, і море. На морі стало поночі, і тільки вітер свистів, шипів та ревів, як звір. (І. Нечуй-Левицький).

3. Дібрати однорідні і неоднорідні означення до слів вітер, гроза, небо, сонце, хмара, блискавка, дощ, веселка, скласти із словосполученнями речення.
4. Написати невелике оповідання за картиною К. Є. Маковського "Діти тікають від грози", використовуючи однорідні члени речення.
5. Знайти у творі, який вивчається на уроках літератури, однорідні члени речення, з'ясувати їх роль як засобів художнього зображення.

При вивченні теми "Речення із звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями)" встановлюємо міжпредметні зв'язки з історією, географією, математикою, фізикою, біологією, особливу ува-гу звертаємо на засоби зв'язку частин наукового тексту.

Найпоширенішими в наукових текстах є вставні слова, що вказують на відношення між частинами висловлювання. У логічній послідовності викладу вони є опорними.

Щоб ознайомити учнів із засобами зв'язку частин наукового тексту практично, варто їм запропонувати такі вправи:



1. Знайти в текстах вставні слова, речення, пояснити розділові знаки при них. У текстах яких стилів мовлення вони вжиті? Розкрити роль вставних слів і речень як засобів зв'язку частин тексту наукового стилю.

Юрій стояв, затамувавши дихання, не маючи сил одірвати погляд від Леніна - вже вдруге бачив він його за цей час! - і думки вихором линули в його голові: Ленін не в підпіллі, а тут, особисто керує! Отже, повстання незабаром - може, за кілька годин або й кілька хвилин... (Ю. Смолич).

Частина загальновживаних і загальнозрозумілих для українського народу слів виникла вже на грунті давньоруської мови. Наприклад, такі слова, як сім'я, ківш, коромисло, білка, собака, сизий, сорок, дев'яносто, з незначними звуковими відмінами властиві також іншим двом східнослов'янським мовам - російській та білоруській, але, скажімо, в польській мові на означення цих понять вживаються зовсім інші слова. (Ру-санівський В. М., Пилинський М. М., Ермоленко С. Я. Українська мова.- К., 1978.-С. 27).


2. З'ясувати, яка група вставних слів і словосполучень характерна для художнього стилю, а яка - для наукового та офіційно-ділового. Скласти по три речення з вставними словами чи словосполученнями кожної з груп.



1. Як відомо, навпаки, наприклад, таким чином, отже, по-перше, по-друге, на наш погляд, за думкою вченого, на думку мовознавців.
2. Казати правду, не вам кажучи, кажуть, як кажуть, так би мовити, очевидячки, бачите, звісно, на щастя, чого доброго, даруйте на слові, на превелике диво, уявіть собі.

3. Виписати з наукового тексту (підручників історії, фізики, хімії, біології, математики, географії та ін.) абзац зі вставними словами, схарактеризувати їх роль як засобів зв'язку частин тексту, пояснити розділові знаки.
Опрацьовуючи речення із звертаннями, доцільно запропонувати учням вправи, які сприяють реалізації зв'язків української і російської мов.

1. Перекласти усно речення російською мовою і звернути увагу на особливості вираження звертання в обох мовах.

1. Товаришу молодший лейтенант, бачив би ти нас, коли ми тільки вступили на Україну... 2. - Мати Вітчизно! - мимоволі вирвалося у нього по-юнацькому дзвінко й урочисто. 3. Мій дім, брате... вітер розвіяв! 4. - Земле моя, матінко моя,- звертається він до неї,- з тобою мені найліпше! 5. Готовий, товаришу гвардії підполковник! 6. Не скучай, мамо. Будь щаслива. 7. Ваше право, товаришу Хаєцький. 8. Ти, Денисе? 9. Женю, друже мій!.. Пишу. Не пишу, а диктую. В санроті. 10. - Прапороносці, в голову колони! - пролетіла команда командира полку. (О. Гончар).

2. Переписати текст і визначити його стиль. Яку роль відіграють звертання в цьому тексті? Якими формами іменника вони виражені?

Піднімайтесь, ревіть, пороги! Розливайся, Дніпре, рознеси по всіх морях невтримний гнів наш, нашу безсмертну волю! Не за горами наша перемога. Замісимо ще новий бетон і зведемо тебе, Дніпрогес. Ще могутніше і прекрасніше засвітиш ти тоді добрим людям уже на вічні часи. (О. Довженко).

Відокремлення другорядних членів речення в художньому тексті виконує - не лише смислову, а й образну та емоційно-оцінну функції. У науковому стилі відокремлення посилює логічну чіткість мовлення, виступає засобом створення уточнюючих деталей повідомлення.

При вивченні речень з відокремленими членами програма передбачає здійснення цілого комплексу міжпредметних зв'язків мови з літературою, історією, географією, фізикою тощо, з'ясування ролі відокремлених членів у текстах художнього, публіцистичного, наукового стилів. Реалізувати ці вимоги можна під час виконання наведених нижче вправ.



1. Визначити, до якого стилю належать наведені тексти. Довести доцільність уживання в них відокремлених означень, пояснити, за яких умов вони відокремлюються, а за яких ні. Переписуючи тексти (на вибір) , поставити розділові знаки, яких не вистачає.

До зброї! Чорний отаман світової реакції Гітлер проклятий народом проклятий сотнями мільйонів пограбованих знедолених голодних жителів розтерзаної і замученої Європи кинув на нас своїх майстрів смерті і руйнування. Кинув, як і личить розбійнику, вночі, без попередження, без будь-яких приводів з нашого боку. Не хотіли ми війни, не хотів її наш уряд. Усіма відкритими, законними, чесними засобами наш Радянський Союз не брав участі в ганебній світовій війні й безглуздому знищенні народних багатств. Озброєний духом високого вчення Леніна, він ніс уперед хвилюючі червоні стяги гуманізму, братства, чесної праці і співав, наш багатонаціональний молодий народ, свої веселі робітничі пісні... До зброї, товариші! (О. Довженко).

Перемога! Вона таки настала, вона не могла не настати, вона вибрала найкращий день тої весни сорок п'ятого року найтепліше найщедріше опромінений сонцем овіяний найласкавішими вітрами дев'ятий день травня сорок п'ятого року. (П. Загребельний).

24 травня 1945 р. перед Мавзолеєм В. І. Леніна урочистим маршем пройшли переможці - радянські солдати, матроси, офіцери, генерали, адмірали і маршали. Вони гордо пронесли по Красній площі овіяні славою наші знамена. Переможці кинули до стін древнього Кремля захоплені в боях прапори й штандарти розгромленої фашистської армії. ("Довідник учня").


2. У прості речення ввести відокремлені означення, виражені дієприкметниковими і прикметниковими зворотами, пояснити їх стилістичну функцію, звернути увагу, як зміниться смисл доповнених зворотами речень.

Зразок: Близько п'яти тисяч чоловік працювали на будівництві.- Близько п'яти тисяч чоловік, озброєних найновішою технікою, працювали на будівництві.

1. Сіра, тепла земля пахне соком скошених трав. 2. Між стіною березового лісу і житом біжить стежка. 3. Дрібне, гладеньке листя тополь тремтіло від найменшого подиху вітру. 4. Повітря видавалось прозорим напоєм. 5. Непорушно стоять дерева. 6. Місто стало на диво чистим і тихим.


2. Переказати, використовуючи відокремлені означення, окремі уривки з твору, який вивчається на уроках літератури; розкрити значення відокремлення як засобу художнього зображення.

3. Використовуючи відокремлені означення, прикладки, додатки, обставини, скласти невеликий опис на одну з тем: "Навчальний кабінет з української мови і літератури", "Наш стадіон", "Головна вулиця нашого міста".

4. Переписати текст, знайти в ньому відокремлені прикладки, розкрити їх роль у знайомстві читача з персонажем твору, пояснити вживання розділових знаків у тексті.

Це Маруся Чурай, українська Сафо. донька полтавського сотника за Хмельниччини. Особа напівлегендарна, та саме їй, Марусі Чурай, яка пішла на смерть через своє трагічне кохання, народна традиція приписує авторство пісень "Віють вітри", "Чого ж вода каламутна", "Ой не ходи, Грицю" й козацький марш "Засвіт встали козаченьки"... (О. Гончар).

5. Дібрати з художніх, наукових або публіцистичних текстів десять речень з відокремленими прикладками (на різні випадки відокремлення) .

6. Підготувати розповідь "Професія вчителя" (або слюсаря, токаря, фрезерувальника, шліфувальника, машиніста-моториста, електромонтера, закрійника, газозварника, електрозварника, наладчика, апаратника, шахтаря, механізатора, будівельника, медсестри, мотальниці, ткалі, прядильниці, водія, продавця, офіціанта), вжити в ній відокремлені означення, додатки, обставини. Записати розповідь і пояснити вживання розділових знаків у її тексті. (Матеріал можна використати для альбому про масові професії).

Опрацьовуючи тему "Пряма і непряма мова. Діалог", здійснюємо зв'язки з літературою, особливу увагу звертаємо на діалог як засіб самохарактеристики персонажів художнього твору.

Великі стилістичні можливості містить авторське мовлення з окремими вкрапленнями мови персонажа. Діалог робить мову письменника природною, експресивною, динамічною. Велику роль відіграє він у зображенні характерів дійових осіб.

Для спостереження над особливостями мови персонажів у діалозі та авторській мові пропонуємо такі вправи:



1. Виразно прочитати тексти, визначити тему і мету діалогу в них. Схарактеризувати лексичні та інтонаційно-синтаксичні особливості діалогу.

Ніч була місячна, морозна. Коли виїхали на Воскресенську, Володя побачив: і спереду, і слідом за ними мчать сани з арештованими. Він зрозумів, що схопили не його одного. Спитав пристава:

- Так що, вирішили університет до тюрми переселити? Той у свою чергу спитав:
- Ну чого ви бунтуєте, молодий чоловіче? Адже - стіна!
- Стіна, та гнила, - відповів Володя,- ткни - і розвалиться.
- Ой, не розвалиться,- похитав головою пристав.- Ви в цьому переконаєтесь, коли в тюрмі посидите...
- Розвалиться! - впевнено повторив Володя й одвернувся від пристава, не бажаючи більше й говорити про це. (В. Канівець).
- Я не піду в кузню, тату! - раптом промовив син.
- Що? - гримнув батько.- Боїшся чи, може, соромишся молота й ковадла?
- Ні! - твердо відповів Микола.- Молота й ковадла я не боюсь і не соромлюсь, тату! Але я хочу вчитись. І буду, буду вчитись...
Батько з-під брів подивився на сина й похитав головою.
- Вчитись? А на які достатки? І до якої академії приймуть тебе - сина шмаровоза?
- Є такі школи, тату! - зухвало заявив син.- Я сам зароблятиму, щоб вчитись... Голодний сидітиму, а буду вчитись... (С. Скляренко).


2. Схарактеризувати стилістичну роль вкраплень мови персонажа в авторському мовленні.

Восени, коли похолодає, птахи відлітають до вирію, а навесні повертаються назад, у рідні краї.

А звідки вони знають, що в рідних краях настає весна, звідки знають, що в твоєму селі Овечачому вже потепліло, зазеленіла трава по ярах та на лузі, можна звивати гніздо? Хто їм каже на тій далекій чужині, де завжди тепло, де ніколи не буває зими?..

Що примушує їх завжди повертатися додому?

Може, на чужині не така вода, як у вас, і птахи не годні без неї жити? А може, там не так сонце світить, не так вітер віє, не такі дощі перепадають? А чи земля там не така, як у вас, бо у вас - вона - у розквітлих соняхах, у густих коноплях, у житах-пшеницях, у м'яті, канупері, татарському зіллі, бо світанки у вас молоді й щасливі, бо вечори замислені й печальні. Мабуть, не годні лелеки прожити без такої землі, а тому завжди повертаються до неї. (Є. Гуцало).




Використання міжпредметного матеріалу сприяє загальному розвитку учнів, розширює їх кругозір, бо через мову трансформуються знання, засвоєні ними на уроках з різних дисциплін. Школярі практично переконуються у важливій ролі мови в усіх сферах людської діяльності.



З.С.Сікорська, Т.П.Терновська, 1988 рік




Сам себе доктор
© my-edu, 2008-2013.