Материалы | Шпоры | Тесты | Книги | Софт |
 
 
Головна » Методичні матеріали з української мови та літератури » Вивчення односкладних простих речень
Предмети
Астрономія
Біологія
Географія
Історія
Математика
Рос. літ.
Укр. літ.
Укр. мова
Для вчителів укр.м та л.
Фізика
Хімія


Бібліотека української літератури


библиотеки





Вивчення односкладних простих речень

До опрацювання теми "Односкладні прості речення" учні мали справу переважно з двоскладними реченнями. Аналізуючи їх, вони переконалися, що кожне речення має два граматичні центри - підмет і присудок. Односкладні ж речення у практичній роботі трапляються рідше, тому й дається ця тема семикласникам важче. Чималі труднощі для них становить також визначення видів односкладних речень, особливо тих, у яких є тільки головний член - присудок. Відомо, що правильно визначити вид односкладного речення можна лише тоді, коли всебічно з'ясуєш його стилістично-змістові та граматичні особливості.

На вивчення теми програма відводить п'ять годин.

Перший урок - загальне ознайомлення з видами односкладних речень та опрацювання означено-особових. Спочатку семикласники пригадують основну ознаку двоскладного речення - наявність обох головних членів, навколо яких групуються другорядні.

- Але в мові,- зауважує вчитель,- існують також речення з одним головним членом, так звані односкладні речення - цілком самостійні синтаксичні конструкції, яким властиві всі ознаки речення: вони виражають закінчену думку, служать одиницею спілкування, мають інтонаційну завершеність. Порівняно з двоскладними реченнями, які є найпоширенішими, односкладні структури кількісно менше виявлені в усіх формах і стилях мови

Односкладні речення такі ж давні, як і двоскладні, і виникали вони одночасно. Для пояснення явищ природи або свого стану в первісної людини не вистачало знань, для неї була таємницею особа чи предмет, що творили цей стан. І називався лише стан без вказівки на витворювана його. Так з'являлися речення: Розвидняється. Надворі сутеніє. Мене морозить. У таких реченнях випускається головний член - підмет, бо для розуміння змісту він не потрібний. Так утворювалися більш економні за мовними засобами синтаксичні конструкції.

Вивішуємо на дошці плакат із записаними односкладними реченнями або проектуємо їх на екран:

1. Чую, земле, твоє дихання, розумію твій тихий сум. 2. Розлогі верби. Затишок і тіні. Під ними тихо плещеться ріка. (В. Симоненко). 3. В нашій сім'ї дуже шанували лелек. (Ю. Збанацький). 4. На годину спізнишся - за рік не доженеш. (Нар. творч.). 5. Швидко світало. (О. Гончар).

Привертаємо увагу школярів до характеру головного члена, з'ясовуємо, чи можуть ці речення служити одиницею спілкування. Візьмемо перше речення. Учні знаходять граматичну основу. Вона представлена одним головним членом - у формі присудка (чую, розумію). А підмет? Його немає. Хто ж виконує ці дії? Семикласники відповідають, що вико-нувач їх - сам мовець.

- Чи зрозумілий зміст речення без підмета?

Учні говорять, що для розуміння думки, вираженої реченням, підмет не потрібний, бо дієслово в ролі головного члена закінченнями вказує на першу особу однини, тобто на того, хто говорить. Таких закінчень не мають ні 2-га, ні 3-тя особи.

Розглядаємо речення На годину спізнишся - за рік не доженеш. Семикласники підкреслюють граматичні основи, що складаються із самого присудка.

- А який займенник можна підставити замість підмета? -

- Займенник другої особи однини ти. -

Учні переконуються, що це ти означає не конкретну людину, а будь-кого, тобто дія стосується кожної людини.

Після розгляду й інших речень семикласники доходять висновку, що односкладні речення зрозумілі і без одного з головних членів, бо у ньому немає потреби. Поділ односкладних речень на групи і види ілюструємо розглянутими реченнями.

На закріплення нового матеріалу учні самостійно виконують вправу 137 (Номери вправ і параграфи подаються за виданням: Дудик П. С, Медушевський А. П. Українська мова: Підручник для 7-8 класів.- К-, 1987.). Вони виписують односкладні речення і підкреслюють у них головний член - присудок, пояснюють, чому ці речення односкладні.

Вивчення означено-особових речень починаємо з розгляду таблиці, яка ілюструє форми вираження присудків у них.

Означено-особові речення

Особа Однина Множина
Теперішній час
1-ша Розплющую очі і раптом бачу у вікнах глибоке небо і віти берези. (М. Коцюбинський). Пробігаємо попід старими розлогими дубами. (Ю. Збанацький).
2-га Давню байку правиш, друже! (Леся Українка). Хочете зацікавити мене своєю ро-ботою? (Ю. Мушкетик).
Майбутній час
1-ша Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе. (В. Симоненко). Завтра почнемо косиш хліб. (М. Зарудний).
2-га Поїдеш далеко, побачиш багато; задивишся, зажуришся,- згадай мене, брате! (Т. Шевченко). Вискочите за ліски, перетнете шлях на Переяслав-Хмельницький. (Остап Вишня).
Наказовий час
1-ша - Товариші мої! Єднаймо руки й зори, щоб привид злий війни, як сон кривавий, зник. (В. Сосюра).
2-га Люби свій край. Всю душу солов'їну і серця жар йому віддай в піснях. (В. Сосюра). Генії! Безсмертні! На коліна станьте перед смертними людьми. (В. Симоненко).
Учні читають речення, в яких головний член виражений дієсловом 1-ї особи однини та множини дійсного й наказового способу. Колективно визначаються граматичні основи, які складаються лише з присудків. Семикласники переконуються, що дії, названі присудками (розплющую, бачу, пробігаємо, жити буду, відкриватиму, почнемо косити, єднаймо та ін.), виконуються певною особою чи особами (я або ми). Закінчення цих дієслів виразно вказують на 1-шу особу, тому зміст речень цілком зрозумілий і без підметів.

Розглянувши речення з присудками, вираженими дієсловами 2-ї особи, учні роблять висновок, що й тут формально підмета не названо, але дієслова своїми закінченнями вказують на 2-гу особу - ти, ви, того, з ким говорять, співрозмовника, теж конкретну особу.

Далі учні самостійно виконують вправу 138 (переписують речення, підкреслюють головний член - присудок, під час перевірки пояснюють, якою формою дієслова він виражений).

Через кодоскоп проектуємо текст з різними типами речень:

Од нестерпного блиску заплющую очі. Тоді чую, що під ногами шумить. Там море дере свою синю одежу об гострі скелі на білі клапті і закидає ними весь берег. Навіть через повіки бачу той білий клекіт, пронизаний сонцем. (М. Коцюбинський).

Семикласники вибирають і записують у зошити означено-особові речення, підкреслюють головний член і над ним скорочено позначають, якою формою дієслова він виражений. У двоскладному реченні називають граматичну основу.

Звертаємо увагу учнів на стилістичну своєрідність означено-особових речень. Увиразнюючи дію, вони найчастіше вживаються в художніх текстах, а також у розмовному мовленні. Зустрічаються такі речення і в інших стилях (у діловому стилі - Доповідь закінчено. Приступимо до обговорення; в науковому - Накреслимо рівнобедрений трикутник; в публіцистичному - Оберемо до місцевих Рад кращих синів і дочок нашого народу!).

Потім семикласники складають означено-особові речення, у яких головний член виражений дієсловом у формі 1-ї особи однини теперішнього або майбутнього часу.

Завершується урок твором-мініатюрою "Мій вихідний день", у якому використовуються означено-особові речення. Через кілька хвилин пропонуємо двом-трьом учням прочитати написане і назвати означено-особові речення.

На домашнє завдання загадуємо параграфи 15, 16, дописати твір-мініатюру, визначити в ньому тип кожного речення і підкреслити граматичні основи.

Другий урок починаємо з перевірки домашнього завдання. Три-чотири семикласники читають свої твори і аналізують означено-особові речення. Засвоєння теоретичного матеріалу перевіряємо за допомогою запитань і завдань: 1. Які речення є односкладними? Назвіть види цих речень. 2. Які речення називаються означено-особовими? Чим виражається присудок у таких реченнях? Наведіть приклади означено-особових речень.

З неозначено-особовими реченнями учні ознайомлюються, самостійно виконуючи вправу 141 (виписують односкладні речення, підкреслюють у них присудки і визначають, якими формами дієслова вони виражені).

У бесіді з'ясовується, що семикласники підкреслили такі присудки-дієслова: забрали, танцюють, співають, веселяться, які означають дії, що стосуються невизначених осіб. Хто саме виконує ці дії, не відомо. У цих реченнях увага привертається до самої дії, а не до виконувача її. Це неозначено-особові речення.

- Спробуйте ввести підмет люди в передостаннє речення (Танцюють, співають, веселяться на вулицях). Чи змінився його зміст?

Учні переконуються, що після такої перебудови втрачено невизначеність діючої особи, бо тепер стало точно відомо, хто виконує дію.

У неозначено-особових реченнях присудок може бути виражений дієсловом у формі множини минулого часу та у формі 3-ї особи множини теперішнього часу. Один із семикласників читає з підручника теоретичний матеріал про неозначено-особові речення. Учні запам'ятовують ці відомості.

Потім диктуємо речення. Семикласники записують їх у зошити, підкреслюють граматичні основи та визначають види речень.

1. На першу путь подали довжелезний товарняк, повний веселих молодих бійців. 2. Вгорі закричали, затупотіли по бліндажу. 3. На станцію Гребінка ешелону не пустили. (П. Загребельний). 4. Гладжу рукою соболину шерсть ячменів, шовк колосистої хвилі. (М. Коцюбинський). 5. Лежить порожняя Торбина, неначе драная ряднина; її і в руки не беруть, а іноді і сміттям приметуть. (Л. Глібов). 6. Сійся-родися, колосом розвийся, засівайся щастям, ниво молода! (В. Симоненко).

Далі - п'ятихвилинка розвитку зв'язного писемного мовлення. Учні колективно готуються до домашнього твору-опису з елементами розповіді "Пам'ятник А. П. Гайдару в Каневі" (вправа 146). Пропонуємо розглянути кольорове фото пам'ятника на вклейці до підручника (додаток № 4). Ставимо учням кілька запитань: 1. Хто такий Аркадій Петрович Гайдар? 2. Які його твори ви читали? 3. Що ви знаєте про його життя? 4. Чому пам'ятник А. П. Гайдару споруджено в Каневі? 5. Звідки бере початок тимурівський рух?

Потім школярі пропонують можливі неозначено-особові речення і записують їх на чернетках. Ці речення стануть опорними для майбутнього твору - опису пам'ятника.

1. Письменника Аркадія Гайдара добре знають у нашій країні і за кордоном. 2. Його твори читають з великим інтересом. 3. На могилі Гайдара в місті Каневі 1953 року спорудили пам'ятник. 4. За могилою дбайливо доглядають. 5. біля пам'ятника посадили ялини, а могилу обсіяли квітами і травою. 6. У день народження письменника і в дні свят до підніжжя кладуть вінки і букети квітів. 7. Пам'ять про Аркадія Гайдара свято шанують у нашій країні.

Другу частину уроку відводимо для вивчення узагальнено-особових речень. Проектуємо через кодоскоп речення:

1. Як дбаєш - так і маєш. 2. Не взявшись за сокиру, хати не зробиш. 3. Не кайся рано встати, а кайся довго спати. 4. Дарованому коневі в зуби не дивляться. (Нар. творч.).

Учні записують речення в зошити, виділяють головний член - присудок. Пропонуємо визначити, кого стосуються дії, виражені в реченнях головним членом, хто їх виконує. Школярі помічають, що дія в перших трьох реченнях стосується 2-ї особи однини (ти дбаєш, маєш, не зробиш, не кайся), а в четвертому - 3-ї особи множини (не дивляться).

- Чи таке ж значення в цих реченнях має вставлений підмет ти, як в означено-особових? - запитуємо школярів.

- Ні. В означено-особових реченнях ти - це одна певна, конкретна людина, а в цих реченнях дія стосується кожної людини.

- Справді,- говорить учитель,- виконувач дії тут мислиться узагальнено. А займенник вони в четвертому реченні має такий самий зміст, як у неозначено-особовому, чи інший? br>
Учні говорять, що в цьому реченні теж дія стосується всіх людей взагалі. А в неозначено-особовому уявне вони - це не всі люди, а лише причетні до названої дії.

Підсумовуючи, скажемо, що такі односкладні речення, в яких присудок означає дію, що стосується будь-кого з людей, називаються узагальнено-особовими. У цих реченнях головний член виражається дієсловом у формі 2-ї особи однини теперішнього, майбутнього часу і наказового способу, іноді - формою 3-ї особи множини.

Якщо в кабінеті є збірники українських народних прислів'їв, можна запропонувати семикласникам виписати кілька прислів'їв - узагальнено-особових речень.

Наприкінці уроку учні самостійно виконують вправу 144. Пропонуємо усно зробити перебудову: ввести підмети у перше, четверте і п'яте речення і схарактеризувати стилістичні особливості утворених речень. На основі розглянутих прикладів вони можуть назвати найістотніші прикмети узагальнено-особових речень - образність, метафоричність, яскраву виразність. Де найчастіше вони вживаються? У розмовному та художньому стилях мовлення. В усній народній творчості також багато прислів'їв за будовою та значенням являють собою узагальнено-особові речення.

Удома семикласники опрацьовують теоретичний матеріал параграфа 17, складають твір-опис пам'ятника і повторюють безособові дієслова та дієслівні форми на -но, -то.

На третьому уроці домашнє завдання перевіряємо за допомогою таких запитань і завдань:

1. Прочитайте твір і назвіть у ньому неозначено-особові речення. Якою формою дієслова виражений у них головний член? 2. Які речення називаются неозначено-особовими? Чим може бути виражений у них головний член? 3. Які речення називаються узагальнено-особовими? Чим виражається 'В них головний член? 4. Які дієслова називаються безособовими? Складіть речення з безособовим дієсловом. 5. Розкажіть про дієслівні форми на -но, -то і складіть речення з ними.

- Такі речення,- підсумовуємо,- у яких головний член виражений безособовим дієсловом або дієслівною формою на -но, -то, а підмета немає, називаються безособовими. Сьогодні вивчимо безособові речення і способи вираження в них головного члена - присудка.

Пропонуємо учням виписати з вправи 148 односкладні речення і підкреслити в них присудки. Семикласники помічають, що підметів у цих реченнях немає і бути не може. Це і є безособові речення.

Далі учні читають з підручника визначення цих речень і запам'ятовують його.

Способи вираження присудка в безособових реченнях пояснюємо за таблицею:

Спосіб вираження присудка Приклади
Безособове дієслово 1. Надворі почало сутеніти 2. Невдовзі розвиднілось. (Б. Комар).
Особове дієслово в безособовому значенні 1. У цей час унизу досить знайомо стрельнуло, машину рвонуло вбік. 2. Сікло гострим дощем. (О. Гончар).
Дієслівні форми на -но, -то 1. За наше жито та ще нас і бито. (Нар. творч.). 2. Мені велено було доглядати голубів. (Ю. Збанацький).
Неозначена форма дієслова Коли добре жити, то гарно й робити. (Нар. творч.).
Прислівники, а також присудкові слова разом з неозначеною формою дієслова 1. Навкруги було безлюдно. 2. У повітрі стало тепліше. (М. Коцюбинський). 3. Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину. 4. Кращого сонця ніде нема. (В. Симоненко). 5. Пора було готуватися до школи. (Б. Комар). 6. Ще півгодини треба було їхати лісом. (М. Коцюбинський).


Розглядаючи зразки безособових речень, семикласники дізнаються про дієслівні форми, які можуть бути для них незрозумілими. Це, наприклад, особове дієслово в безособовому значенні. У наведених реченнях дії, названі присудками стрельнуло, рвонуло і сікло, відбуваються без участі якогось предмета чи особи, виконувача цих дій. Тому ці речення безособові. Проте названі дієслова можуть бути присудками й у двоскладних реченнях, скажімо, Хлоп'я стрельнуло з іграшкової рушниці; Теля злякалося і рвонуло тікати. Тут ці дієслова-присудки пов'язані з підметами, отже, є особовими, а в односкладних безособових реченнях вони вживаються в безособовому значенні.

Не знають учні і такої граматичної категорії, як присудкові слова. Робимо коротке пояснення: слова треба, потрібно, можна, час, пора, шкода, варто в безособових реченнях у сполученні з неозначеною формою дієслова утворюють головний член - присудок.

Після опрацювання таблиці - робота з підручником. Коли учні мовчки прочитають теоретичний матеріал про безособові речення, перевіряємо, як вони засвоїли його.

Проектуємо на екран кілька речень різних видів. Учні переписують їх, підкреслюють граматичні основи і після кожного речення в дужках записують його вид.

1. Сльозами ворога не б'ють. 2. На чужому горі щастя не збудуєш. (Нар. творч), 3. Далі мені вже нічого не хотілось казати. (М. Стельмах). 4. Пора рушати додому, (М. Коцюбинський). 5. Дзвени, моя пісне, і клич до роботи. (В. Сосюра). 6. їх висадили з вагона на якомусь глухому полустанку. (П. Загребельний).

Далі семикласники складають і записують у зошити безособові речення за зразками, що наводяться в підручнику.

У кінці уроку - робота з картками. У кожній картці однакове завдання: переписати речення, знайти в них головні члени і визначити вид односкладних.

Картки роздаємо так, щоб забезпечити самостійність учнів. Коли школярі виконають завдання, проводиться взаємоперевірка. Якщо бракуватиме часу, картки можна використати наступного уроку під час перевірки домашнього завдання.

Картка 1

Оце я, бач, була на службі...
Наставили мене суддею до курей,
Я їх кохала, як дітей;
Всьому порядок подавала;
І не доїм, і не досплю;
Усе було труджусь, роблю -
Аж з тіла спала.


Л. Глібов.

Картка 2

1. Від захоплення йому перехопило дух. (О. Гончар). 2. Векші захотілося пробратись у дворик, подивитися. (Б. Комар). 3. Попервах Андрія призначили начальником артилерії стрілкового полку. (П. Загребельний). 4. Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся. 5. З пісні й казки слова не викидають. (Нар. творч.).

Картка 3

1. Спираюсь на мур і знову з дивним спокоєм дивлюся на самотній садок. (М. Коцюбинський). 2. Знову шарпнуло човна, знову бійця обдало хвилею. (О. Гончар). 3. Держи голову високо, та не задирай носа. 4. Курчат восени лічать. (Нар. творч.).

Картка 4

1. Кілька днів тому Михайла викликали в Київ, щоб вручити нагороду. (Б. Комар). 2. Працюй невпинно - зміцниш Батьківщину. (Нар. творч.). 3. Дивлюсь, не можу надивиться в цехах заводів, на полях на дужі плечі, мужні лиця, трудящі руки в мозолях. 4. Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати. (В. Симоненко).

Картка 5

1. Хотілося зробити все до ладу, все капітально, хоч на день, але по-справжньому. 2. Десь біля клубу гримів гучномовець, з Великого театру транслювали концерт. (О. Гончар). 3. Любове грізна! Світла моя муко! Комуністична радосте моя! Бери мене! У материнські руки бери моє маленьке й грізне Я! (В. Симоненко). 4. Посієш впору - збереш зерна гору. (Нар. творч.).

Картка 6

1. Починаємо дорогу - добрий час нам, сину. Повертаємо за рогом у минуле, сину. (Б. Олійник). 2. Нарешті Андрієві пощастило. (П. Загребельний). 3. Не брудни криниці, бо схочеш водиці. (Нар. творч.). 4. Однак вдома і не думали подавати вечерю. (М. Коцюбинський).

Картка 7

Полюють зайців в основному трьома способами: з підйому, з-під собак-гончаків і на засідах.
З підйому можна полювати одному й колективом.
Ідеш собі один чи ріллею, чи озиминою, чи бур'янами і "витоптуєш" зайця, який, як відомо, вдень лежить і відпочиває... (Остап Вишня).


Стилістична роль безособових речень різноманітна. Частина їх певного емоційного відтінку не виражає (Надворі розвидняється; Мене морозить). Але частіше ці речення вносять у текст додаткові відтінки. Так, якщо порівняти двоскладне і безособове речення однакового змісту, то помітимо, що перше виражає активність підмета, а друге має відтінок пасивності: Вони хочуть.- їм хочеться. Безособові речення часто вживаються в пейзажних описах: вони поглиблюють у читача почуття. Речення з присудком, вираженим дієслівною формою на -но, -то, передає відтінок завершеності дії з якимось результатом.

Домашні завдання: опрацювати матеріал параграфа 18, повторити параграфи 6 і 17, виконати вправу 152.

"Називні речення" - тема четвертого уроку. Оскільки матеріал цей нескладний, запропонуємо учням опрацювати його протягом п'яти хвилин самостійно і розробити запитання для опитування. Після роботи з підручником семикласники проводять взаємоперевірку за власними запитаннями, наводять приклади називних речень. Після цього самостійно виконують вправу 153.

Ще раз підкреслюємо, що в називних реченнях тільки називається предмет або явище, стверджується їх наявність чи існування без участі присудка, якого у називному реченні немає. Слід відрізняти називні речення від двоскладних з іменним складеним присудком. Наприклад, речення Довгий літній день називне, бо в ньому лише стверджується існування довгого літнього дня, а речення Літній день довгий двоскладне, у якому підмет день, а присудок довгий (який є день?). Присудок означає, що говориться про підмет день (що день є довгий).

- У романі Ю. Яновського "Вершники" одна новела має назву "Чубенко, командир полку". Яке це, на вашу думку, речення - двоскладне чи односкладне? - запитуємо школярів.

Учні, напевно, скажуть, що це односкладне речення, яке лише називає підмет, пояснений прикладкою командир полку. Пропонуємо семикласникам перебудувати речення на двоскладне з іменним складеним присудком (Чубенко - командир полку). Допомагаємо їм зрозуміти, що в таких реченнях неоднакова інтонація, а іноді й порядок слів (зокрема, присудок, виражений прикметником, стоїть після підмета - Літній день довгий).

Через кодоскоп проектуємо називні речення і двоскладні з іменним складеним присудком. Учні роблять перебудову: називні речення замінюють двоскладними, двоскладні - називними.

1. Тарас Григорович Шевченко, геніальний український народний поет. 2. Київ - великий індустріальний центр нашої Вітчизни. 3. Дніпро - життєдайна артерія України. 4. Полтава - одне з найстародавніших міст на Україні. 5. "Літературна Україна", орган правління Спілки письменників України. 6. Москва, столиця Радянського Союзу.

Під час перевірки стежимо, щоб учні правильно інтонували ці речення, адже в усному мовленні вони відрізняються лише інтонацією.

Зауважуємо, що називні речення часто вживаються в художніх творах у статичних описах; вони мають здатність передавати думку окремими, іноді не пов'язаними між собою частинами, малювати картини наче пунктиром. Називним реченням властива стислість у передачі думки, вони ніби створюють тло, яке має заповнити деталями уява читача. Тому цей тип речень дуже поширений у ремарках драматичних творів. Для ілюстрації наводимо ремарку, подану на початку другої картини І дії п'єси-казки А. Шияна "Котигорошко". Іноді ці речення передають схвильованість, неспроможність встановити логічні зв'язки між предме-тами чи явищами.

Поширений цей вид односкладних речень також у текстах публіцистичного й наукового стилів. Показуємо учням програму з української мови і читаємо тему "Двоскладне просте речення". Вони переконуються, що в тексті цього документа є багато називних речень.

Потім пропонуємо семикласникам скласти невеличку розповідь або опис на такі теми (за власним вибором): "Ми працюємо в колгоспному саду", "Прийшла зима", "Наш сад", "Моя рідна школа", використовуючи називні речення. На це завдання відводимо не більше п'яти хвилин. Під час перевірки учні читають свої мініатюри і аналізують називні речення.

Після короткого підсумку загадуємо повторити вдома розділ про односкладні речення (параграфи 15-19), підготуватися до зв'язного усного викладу матеріалу на наступному уроці та виконати вправу 155.

На п'ятому уроці проводимо тренувальні вправи на визначення видів односкладних простих речень і самостійну роботу за картками.

Після фронтального опитування з вивченої теми семикласники виконують самостійну роботу за картками, мета якої - перевірити, як учні засвоїли матеріал про односкладні речення.

Картка 1

Випишіть односкладні речення, підкресліть у них граматичну основу та визначте види речень.
Рідний край! Дорога серцю земля батьків і прадідів наших. Оспівані в піснях народних безмежні степи, зелені ліси й доли, високі блакитні небеса! Хіба є що на світі краще за це миле серцю довкілля, хіба є що на світі дорожче за Вітчизну?!
Рідний дім, дорога батьківська хата, гостинна, ласкава оселя. Які близькі й знайомі нам ці слова! Вони входять у нашу свідомість разом з материнською колисковою піснею. (І. Цюпа).


Картка 2

Перепишіть, визначте види односкладних речень і форми вираження головного члена.
1 Ставало вогко й холодно. (М. Коцюбинський). 2. Став ось. Верби позвисали над ним, сонечко грає в воді. Гребля. Ворота помережані. З-за огорожі визирає акація. (А. Тесленко). 3. Мимоволі зупиняюсь біля велетенського дуба, припадаю палаючою щокою до шорсткої його кори. (Ю. Збанацький). 4. Не міряй усіх на свій аршин. 5. З печі сирого хліба не витягають. (Нар. творч.).

Картка 3

Перепишіть текст. До кожного односкладного речення побудуйте його стилістичний варіант - двоскладне. Який смисловий відтінок з'явився в реченні?
На мандатній комісії у райвійськкоматі до хлопця довго прискіпувались за його вік. Шістнадцятирічних в армію не брали. Андрія врятували його атестат, у якому були всі відмінні оцінки, високий зріст і захоплені відгуки лікарів. Його вирішили послати в Київ, в артилерійське училище. (П. Загребельний).


Картка 4

Перепишіть речення. Виділіть головні члени і визначте форму їх вираження та тип речення. Перебудуйте кілька односкладних речень на двоскладні. Як змінилися речення?
1. Село моє! Духмяний терпкий запах хвої. Тихий шум соснових борів, голуба стрічка Ташані, що в'ється поміж темних лугів вільшини, світла казка дитинства мого. 2. Стою на палубі, зволоженій свіжими бризками Дніпра. Вдивляюся в дніпровські вогні. Позаду мерехтить сяйвом Запоріжжя. (І. Цюпа).


Картка 5

Спишіть речення, підкресліть у них головний член. Якою формою дієслова він виражений? Визначте види речень.

1. Чого в молодості навчишся, те на старість як знайдеш. 2. Дарованого назад не беруть (Нар. творч.). 3. Люблю в садах пташині слухать кличі, коли кругом весни огонь буя... (В. Сосюра). 4. А вже пора б відпливати. (О. Гончар). 5. Великого укра-їнського поета Тараса Григоровича Шевченка знають в усіх куточках нашої планети.


Картка 6

Перепишіть безособові речення і переробіть на двоскладні. Підкресліть головні члени.

1. На станції Ромодан йому треба було робити пересадку. (П. Загребельний). 2. Недовго їм довелося шукати воду. 3. Часом їй доводилось продиратися через таку гущину, що вона ледве пролазила поміж жовтими стінами. 4. Соломії сьогодні щастило. (М. Коцюбинський).


Картка 7

Спишіть речення, зробіть синтаксичний розбір їх.

1. Золота осінь... Ах, як не хочеться листу з дерева падати... (Остап Вишня). 2. Видно було, як на долоні, Поділ, широченний Дніпро. (Б. Комар). 3. І хочеться всю землю обійняти і йти шукать нечуваних пригод. (В. Симоненко). 4. Важко було складати заздалегідь будь-які плани. (П. Загребельний). 5. Обіцяного три роки ждуть. (Нар. творч.). 6. Люблю усмішку на чужім обличчі, для мене радість інших, як своя. (В. Сосюра).


Тренувальна вправа: проаналізувати наведені нижче речення за членами, визначити їх види.

1. Ночі солов'їні, і заводу дим, і зірниці сині над Дінцем моїм. (В. Сосюра). 2. Цей ритм колон... Цей віковий граніт, суворий і скупий на переливи... І неба молодого сива грива, і ялиновий теплий оксамит. (Б. Олійник). 3. Жену від себе голоси поля, і тоді на мене, як дощ, спадають небесні. Тоді пізнаю. Се жайворонки. (М. Коцюбинський). 4. Ото на себе не надійся, чужому лихові не смійся. (Л. Глібов). 5. Квартира велика, лунка, а голосів у ній мало, чийогось не вистачає. Етажерка з книгами. Піаніно. На стінах вінки з сухого колосся. (О. Гончар). 6. У шкільному дворі не було ще живої душі. (Б. Комар). 7. З гармат по горобцях не стріляють. (Нар. творч.)

Ґрунтовне опрацювання односкладних речень переконає учнів у тому, що ці речення такі ж природні й необхідні в мові, як і двоскладні. Завдяки тривалій і систематичній роботі вчителя збагатиться обсяг активно вживаних синтаксичних конструкцій у зв'язному мовленні школярів, що допоможе їм точніше, виразніше й емоційніше відтворювати свої думки.



В.С.Сидоренко, 1988 рік




Сам себе доктор
© my-edu, 2008-2013.