Материалы | Шпоры | Тесты | Книги | Софт | Тесты ЕГЭ
 
 
Головна » Методичні матеріали з української мови та літератури » До свята Рідної мови
Предмети
Астрономія
Біологія
Географія
Історія
Математика
Рос. літ.
Укр. літ.
Укр. мова
Для вчителів укр.м та л.
Фізика
Хімія


Онлайн тесты по ЕГЭ



Бібліотека української літератури


библиотеки





До свята Рідної мови

Цивілізоване суспільство не може існувати без мови - найважливішого засобу спілкування, засобу вираження думки і передачі досвіду сучасникам і нащадкам.

Опановувати мову людина починає з дня народження. Спочатку прислухаючись до слів матері, рідних. Потім - вимовляючи звуки, склади, слова. У школі, на уроках і в гуртках, у процесі посильної праці школяра повсякчас супроводжує мова. І як показують спостереження вчених, засвоєння різноманітної інформації і розвиток здібностей дитини великою мірою залежать від рівня володіння мовою, йдеться і про знання граматики, вміння на практиці її застосовувати, про культуру мовлення в побуті, словниковий запас.

Мова - наше національне багатство. Ось як розумів вплив мови, слова на виховання і долю людини В. О. Сухомлинський: "Слово - це найточніший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Вміти користуватися ним - велике мистецтво. Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її. Тож оволодіваймо цим різцем так, щоб з-під наших рук виходила тільки краса". Свято рідної мови тільки почали проводити в школах. Проте його користь незаперечна. Це свято - хороший, потрібний захід, маленька сходинка у великій копіткій роботі всього шкільного колективу, спрямованій на оволодіння секретами мови, навичками культурного мовлення.

У період підготовки до свята варто провести конкурс юних читців (кожний сам вибирає вірш чи уривок з прозового твору українського письменника); конкурс на кращий твір ("З біографії слова", "Моє ім'я", "Мудрість прислів'я", "Що таке образне слово", "Бур'яни на мовному полі" тощо) та відгук про прочитану книжку. У цей час учні готують спеціальні випуски стіннівок - класних, шкільних, мовного і літературного гуртків. Юні декламатори готуються до конкурсу на краще читання віршів про мову, а художники виготовляють оформлення коридорів і залу, де проходитиме свято. Необхідно подбати про те, щоб у підготовці й проведенні його взяло участь якомога більше учнів і вчителів-предметників. (Це дуже важливо і з погляду дотримання єдиного мовного режиму в школі). Ясна річ, там, де є змога, до школи запрошуються в цей день письменники, журналісти, актори. Допомогти у підготовці свята можуть і батьки учнів. Заздалегідь треба приготувати призк "ереможцям конкурсів (книжки).

Головне, щоб свято не перетворилося у черговий захід (потрібний, насичений інформацією, але формальний і нецікавий для учнів).

Організатори свята рідної мови, виходячи з місцевих умов, звичайно, можуть скорочувати чи доповнювати запропоновані нами матеріали або скласти власний сценарій свята.

Створенню відповідного настрою в учасників свята має сприяти оформлення залу, особливо сцени. Тут слід використати портрети українських письменників, плакати з висловлюваннями про мову, близькі й звичні атрибути поезії.

Під звуки народної пісні на святково прикрашену сцену виходить ведуча.

Ведуча. Розпочнемо наше свято - свято рідної мови. Вести свято мені допомагатимуть Граматика, його величність Слово та мої товариші - читці. З різних боків на авансцену виходять учасники.

Ведуча. Багата і милозвучна наша рідна українська мова. Нею можна передати найтонші відтінки думок і почуттів.

Граматика. Та розмовляючи щодня вдома, у школі, на вулиці, ви іноді й не замислюєтесь над особливостями, відтінками слів, доцільністю вживання їх...

Слово. Сприймаєте слова, як щось звичайне, само собою зрозуміле.

Ведуча. А тим часом мова - одне із багатьох див, створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію.

Граматика. У нашій мові є чимало захоплюючого й дивовижного.

Ведуча. Вона - із сім'ї східнослов'янських мов. Російська й білоруська мови - рідні сестри української. Ось послухайте, як звучить заключна строфа Шевченкового "Заповіту" братніми мовами.

1-й читець.

І мене в сім'ї великій,
В сім'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.

2-й ч и т е ц ь. А це ті ж рядки російською:

И меня в семье великой,
В семье вольной, новой,
Не забудьте - помяните
Добрым тихим словом.

3-й читець: Шевченкове слово у перекладі на білоруську:

І мяне у сям'і вялікай,
Сям'і вольнай, новай
Памянуць вы не забудзьце
Нязлым ціхім словам.

Ведуча. Насолоджувався українським словом Олександр Пушкін. Часто вводив до своїх творів українські слова, вирази й прізвища Микола Гоголь. С л о в о. А от зізнання Володимира Маяковського:

Я
немало слов придумал вам, взвешивая их,
одно хочу лишь,-
чтобы стали всех
моих
стихов слова
полновесными,
как слово "чуешь".

У тому ж вірші "Долг Украине" він закликав читачів:

Разучите
эту мову
на знаменах -
лексиконах алых,-
эта мова
величава и проста: "Чуешь, сурмы заграли, час расплаты настав..."

Граматика. А ось що писав російський поет Микола Тихонов:

...И с детства я к тому уже привык,
Чтоб слышать рядом прелесть
русской речи И украинский сладостный язык.

Ведуча. Засобом міжнаціонального спілкування для кожної радянської людини стала мова великого російського народу, мова Пушкіна і Толстого, Горького і Маяковського, одна з найбагатших і найрозвиненіших мов світу. Кожен з нас повинен бездоганно володіти російською мовою.

1-й читець. Людина має завжди пам'ятати звідки вона родом, де її коріння, глибоко знати історію свого народу, його мову.
Знання мови народу, серед якого ти живеш,- ознака культурної освіченої людини, знання рідної мови - священний обов'язок кожного.

Граматика. А тепер - невеличка мовна "розминка".

Слово. Кілька серйозних і жартівливих вправ.

1-й читець. Який числівник наказує? (Три).

2-й ч и т е ц ь. Пригадайте, до яких назв міст України входять... деякі з названих нот - до, ре, мі, фа, ля, сі? (Донецьк, Березань, Сміла, Фастів, Теребовля, Сімферополь).

3-й читець. Додаючи лише одну літеру на початку чи в кінці слова, утворіть нове слово з новим значенням (показує таблички із словами линок, буря, міх, буква, їжа, кобза). (Відповідь: млинок, буряк, сміх, буквар, їжак, кобзар).

Ведуча. Мова... Слово... Здавна люди розуміли велику їхню силу.

Слово.

Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос - більш нічого.
А серце б'ється-ожива,
Як їх почує!..

(Т. Шевченко).

Ведуча. Великий Кобзар, Тарас Григорович Шевченко, на сторожі людської гідності, честі поставив слово...

Добре, ведіть, показуйте, Нехай стара мати
Навчається, як дітей тих
Нових доглядати.
Показуйте!.. За науку,
Не турбуйтесь, буде
Материна добра плата. Розпадеться луда
На очах ваших неситих, Побачите славу,
Живу славу дідів своїх
І батьків лукавих.
Не дуріте самі себе,
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
И свого не цурайтесь.
Бо хто матір забуває,
Того бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.

Слово. Поезія Лесі Українки також була чиста і міцна, мов криця.

1-й ч и т е ц ь.

Я не на те, слова, ховала вас
і напоїла кров'ю свого серця,
щоб ви лилися, як отрута млява,
і посідали душі, мов їржа.

(Леся Українка).

2-й читець.

Промінням ясним, хвилями буйними,
Прудкими іскрами, летючими зірками,
Палкими блискавицями, мечами
Хотіла б я вас виховать, слова!

(Леся Українка).

Ведуча. Мова - це наша неоціненна спадщина, з нею ми не розлучаємося протягом усього життя.

1-й читець. Ми спілкуємось один з одним. Розмовляємо, пишемо листи, читаємо книжки, дивимося телевізор, слухаємо радіо...

Ведуча. Та, на жаль, культура нашого мовлення не завжди висока. У спілкуванні трапляються діалектні слова, жаргонізми, слова-паразити, вульгаризми.

Слово. Не можна бути байдужими до того, як ми користуємось мовою, як виражаємо свої думки, як цінуємо рідне слово.

Граматика. Один мудрець сказав: "Людина, байдужа до рідної мови, схожа на дикуна. Тому що її байдужість до мови пояснюється повною байдужістю до минулого, сучасного, майбутнього свого народу".

1-й читець. Слово буває ніжним і грізним, закличним і ласкавим...

2-й читець. Недарма кажуть, що словом можна окрилити, а можна і вбити.

3-й читець. У часи грізних випробувань слово було поруч з народом.

Ведуча. Пригадайте популярність пісень часів Великої Вітчизняної війни.

Слово. Поетичне слово, виступи письменників підтримували ленінградців під час блокади.

Граматика. Мужні слова вірша, видрукувані на гнівних листівках, додавали сил патріотам.

1-й читець.

Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
рабою фашистських катів.

(М. Бажан)

2-й читець.

Я єсть народ, якого Правди сила
Ніким звойована ще не була.

(П. Тичина).

3-й читець.

Я знаю силу слова -
воно гостріш штика
і швидше навіть кулі,
не тільки літака.
Воно проміння швидше,
в нім - думка й почуття. Воно іде в народи
для вічного життя...
О зброє щастя, слово,
я жить з тобою звик!
Ти - квітка у любові,
в ненависті ти - штик.

(В. Сосюра).

Ведуча.

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає -
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово - це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник.
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.

(М. Рильський).

Щоб більше зацікавити тих, хто сидить у залі, можна провести конкурс народних прислів'їв та приказок або запропонувати жартівливі запитання:

- Чого немає у вола, а є в корови, кози, коня? (Літери к).
- Що стоїть посеред Одеси? (Літера е).
- Яке трискладове слово об'єднує 32 букви? (Азбука).
Переможці конкурсу та учні, які найшвидше відповіли на жартівливі запитання, одержують призи - книжки.

Слово.

Ой, яка чудова українська мова!
Де береться все це, звідкіля і як?
Є в ній ліс - лісок - лісочок,
Пуща, гай, діброва,
Бір, перелісок, чорноліс.
Є іще й байрак!
І така ж розкішна і гнучка, як мрія.
Можна "звідкіля" і "звідки", можна і "звідкіль";
Є у ній хурделиця, віхола, завія,
Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль...

(О. Підсуха).

Граматика.

О слово дзвінке, озиваєшся в славі
До нас ти крізь давні століття імлаві...
Ви чуєте, скільки вогню в нашій мові,
В теплому, гарячому, гарному слові?
Як грає воно, наче в горні бушує,
Яким воно дужим глаголом вирує.

(Л. Первомайський).

Ведуча. Послухайте сонет Дмитра Павличка "Якби я втратив очі, Україно..."

Якби я втратив очі, Україно,
То зміг би жить, не бачачи ланів.
Поліських плес, подільських ясенів,
Дніпра, що стелить хвилі, наче сіно.
У глибині моїх темнот і снів
Твоя лунала б мова солов'їно;
Той світ, що ти дала мені у віно,
Від сяйва слова знову б заяснів.
Я глухоти не зможу перенести,
Бо не вкладе ніхто в печальні жести
Шум Черемоша, співи солов'я.
Дивитися на радощі обнови,
Та материнської не чути мови -
Ото була б загибель - смерть моя.

4-й ч и т е ц ь.

Як гул століть, як шум віків,
Як бурі подих,- рідна мова,
Вишневих ніжність пелюстків.
Сурма походу світанкова,
Неволі стогін, волі спів,
Життя духовного основа... ...
А там, де піт росив священний
Народу-велетня чоло,
Де мислі пагілля зелене
Вітрам наперекір цвіло,-
Там зводився язик вогненний,
Там пісні полум'я росло.
І в тому місяці великім,
Що ветху землю оновив,
Що світ потряс левиним риком,
Що людства світоч запалив,
Свободу всім земним язикам
Безсмертний Ленін повістив.
В одно злилися наші вчинки -
Одна ріка, одна рука,
Нам слово Лесі Українки
І слово віщого Франка
Не міжнародні поєдинки -
Народів дружбу проріка.
Мужай, прекрасна наша мово,
Серед прекрасних братніх мов,
Живи, народу вільне слово,
Над прахом царських корогов,
Цвіти над нами веселково,
Як мир, як щастя, як любов!

(М. Рильський, "Рідна мова").

5 й читець.

...До мови доторкнешся - м'якше
м'яких вона тобі здається.
Хай слово мовлено інакше -
та суть в нім наша зостається.
Спочатку так: немов підкова
в руках у тебе гнеться бідна,
а потім раптом - мова! мова!
Чужа - звучить мені, як рідна.
Бо то не просто мова, звуки,
не словникові холодини -
в них чути труд, і піт, і муки,
чуття єдиної родини.
В них ліс шумить і пахне квітка,

Хвилюють радощі народні.
Одна в них спільна чути нитка
від давнини і по сьогодні.
І позичаєш тую мову
в свою,- чудову, пребагату.
А все знаходить це основу
у силі пролетаріату.

(П. Тичина, "Чуття єдиної родини").

6-й читець.

Вивчайте любіть свою мову,
як світлу Вітчизну любіть,
як стягів красу малинову,
як рідного неба блакить.
Нехай в твоїм серці любові
Не згасне священний вогонь,
як вперше промовлене слово
на мові народу свого.
Як сонця безсмертного коло,
що креслить у небі путі,
любіть свою мову й ніколи
її не забудьте в житті.
Ми з нею відомі усюди,
усе в ній, що треба нам, є,
а хто свою мову забуде,
той серце забуде своє.
Вона, як зоря пурпурова,
що сяє з небесних висот,
і там, де звучить рідна мова,
живе український народ.
Народ наш, трудар наш і воїн,
що тьму подолав у бою.
І той лиш пошани достоїн,
хто мову шанує свою.
Ми з неї прокляті закови
зірвали в Жовтневім бою.
Любіть же, любіть свою мову, вкраїнськую мову свою!

(В. Сосюра, "Рідна мова").

7-й ч и те ц ь.

Все в тобі з'єдналося, злилося -
Як і поміститися в одній! -
Поклик із катами на двобій.
Ти даєш поету дужі крила,
Що підносить правду в вишину,
Вченому ти лагідно відкрила
Мудрості людської глибину.
І тобі рости й не в'януть зроду,
Квітувать в поемах і віршах,
Бо в тобі - великого народу
Ніжна і замріяна душа.

(В. Симоненко, "Моя мова").

8-й читець.

Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.
Хтось ними плакав, мучився, болів,
із них почав і ними ж і завершив,
Людей мільярди, і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!

(Ліна Костенко).

Ведуча. Мова - то справжній океан. Багато різних мов є на Землі. За підрахунками вчених, їх близько трьох тисяч. А ще ж є безліч різних діалектів (місцевих говірок) однієї і тієї ж мови.

Граматика. Знання однієї мови необхідність. Знання двох мов і більше відкриває людині нові світи і неабиякі можливості у пізнанні загальнолюдської культури.

Слово. Недарма існує мудре прислів'я: "Скільки ти знаєш мов, стільки разів ти людина".

1-й читець. В одинадцятитомному "Словнику української мови" зареєстровано понад 135 тисяч слів. Але це лише загальновживані.

2-й читець. А існують ще терміни, діалектні слова. Отож підрахувати геть усі слова навіть однієї мови - справа майже нездійсненна.

3-й читець. Учені підрахували й це. Пушкін і Шевченко використовували до 20 тисяч слів.

5-й читець. Звичайна людина вживає в середньому до 4 тисяч слів. Ведуча. То ж хай ці слова будуть із справжньої народної мовної криниці. Чисті, красиві, образні.

6-й читець. Вірш Дмитра Білоуса "Найдорожче".

Синів і дочок багатьох народів
Я зустрічав, які перетинали
гірські й морські кордони і на подив
багато бачили, багато знали.
Я їх питав із щирою душею:
- Яку ви любите найбільше мову?
І всі відповідали: - Ту, що нею
Співала рідна мати колискову.

Ведуча. І ще один вірш Дмитра Білоуса, автора книжки віршів про мову "Диво калинове".

Рідне слово

Ти постаєш в ясній обнові,
Як пісня, линеш, рідне слово,
ти наше диво калинове,
кохана материнська мово!

Несеш барвінь гарячу, яру
в небесну синь пташиним граєм
і, спивши там від сонця жару,
зеленим дихаєш розмаєм,
Плекаймо в серці кожне гроно.
прозоре диво калинове.
Хай квітне, пломенить червоно
в сім'ї великій, вольній, новій.

О.М.Єфімов, 1988 рік




Сам себе доктор
© my-edu, 2008-2013.