Материалы | Шпоры | Тесты | Книги | Софт | Тесты ЕГЭ
 
 
Головна » Українська література » Трагедія сім'ї Катранників (за романом В. Барки "Жовтий князь")
Предмети
Астрономія
Біологія
Географія
Історія
Математика
Рос. літ.
Укр. літ.
Укр. мова
Для вчителів укр.м та л.
Фізика
Хімія


Онлайн тесты по ЕГЭ



Бібліотека української літератури


библиотеки





Трагедія сім'ї Катранників (за романом В. Барки "Жовтий князь")

Голодомор 1932-1933 років...

Це страшні роки в історії Україні. Ми знаємо про це з розповідей наших бабусь, з вивчення історії. Але повністю усвідомити жах тих часів мені допоміг роман В. Барки "Жовтий князь". Мені дійсно було страшно і боляче читати цей роман.

Трагедія сім'ї Катранників у тому, що вони жили за часів сталінської тоталітарної системи, яка намагалась за будь-яку ціну вселити страх перед владою в душах селян, змінити в їхньому житті все на інший, гірший, лад. Ходили селяни щонеділі до церкви - а за нової влади - на лекції та агітзбори.

Знищили церкви - побудували сільради, вигадали плани хлібозаготівель, щоб залишити селянські сім'ї без хліба, аби селяни йшли на поклони і просили у влади.

В. Барка, характеризуючи радянську владу тих часів та тих, хто її представляє, порівнює розпорядників-комуністів зі злодіями, бо "злодії тільки краще візьмуть, а розпорядники - все".

Родина Мирона Катранника уособлює всіх, хто пережив страшні роки голодомору і ні за яких умов не втратив людяності, хто зберіг моральні принципи. Народ розуміє, що в Україні панує зло, але нічого зробити не може. Лиш пошепки можна поговорити, та й то не з усіма. Бо прийде влада, забере останнє і оголосить тебе ворогом народу.

Члени родини Катранників не можуть дивитися на голодних, безсилих людей і чим можуть діляться з ними. Горе не обминуло і їх: смерть матері, Мирона, старшого сина, Оленки - болем лягла на серце Дар'ї Олександрівни. Вона прагне врятувати хоча б Андрійка, але помирає від голоду і розпачу. Із усієї родини, колись великої і працьовитої, живим залишився лише Андрійко.

Я думаю, що В. Барка залишив малого Андрійка живим, щоб ще раз переконати читача: добро не можна знищити. Все те хороше і добре, чого вчили Андрійка батьки, житиме разом із ним, а він збереже на все життя пам'ять про своїх рідних, які загинули в ті страшні роки, і передасть цю пам'ять своїм дітям. Щоб ніхто ніколи не забував справжньої історії свого народу...




Сам себе доктор
© my-edu, 2008-2013.