Материалы | Шпоры | Тесты | Книги | Софт | Тесты ЕГЭ
 
 
Головна » Українська література » Краса людини i природи у кiноповiстi Олександра Довженка "Зачарована Десна"
Предмети
Астрономія
Біологія
Географія
Історія
Математика
Рос. літ.
Укр. літ.
Укр. мова
Для вчителів укр.м та л.
Фізика
Хімія


Онлайн тесты по ЕГЭ



Бібліотека української літератури


библиотеки





Краса людини i природи у кiноповiстi Олександра Довженка "Зачарована Десна"

Олександр Довженко - людина, щедро обдарована багатогранними здiбностями й талантом. Сьогоднi ми навiть вагаємося, кому надати перевагу - Довженковi як творцевi прекрасних кiноповiстей чи авторовi захоплюючих фiлософських щоденникiв, у яких вiн замислюється над красою i щастям людини на оновленiй землi. Довженко писав також оповiдання та публiцистичнi статтi. У всiх жанрах, в яких вiн виступав, був однаково глибоким i нiжним, мудрим i смiливим, художником i громадянином. У його творах ми бачимо всю велич i красу народної душi. "Я покликаний возвеличувати свiй народ". Цiми словами з автобiографiї вiн оспiвує свою рiдну Україну. Змалював її пастельними, м'якими фарбами в "Зачарованiй Деснi", грiзними блискавками накреслив у "Українi в огнi".

Кожний рядок "Зачарованої Десни" пронизаний глибокою любов'ю до України. Що це за кiноповiсть? Картини дитинства, свiт очима малої людини, яка ще навiть не встигла ознайомитися з цим свiтом, для якої навiть смерть - це радiсть. "Яка то радiсть, коли помирає прабаба!" Маленька людина та свiт дитинства - великий, таємничий, зелений, буйний. Допитливий малий Сашко, мрiйливий, з неабиякою уявою пiзнаючи цей свiт, поринав у нього з головою. I ми розумiємо, що цей бiлоголовий хлопчик - сам Довженко.

З поетичною силою i пафосом оспiвує письменник людей працi - величних i прекрасних у своєму трудовому талантi, у своїй моральнiй чистотi. Це "малесенька i прудка" прабаба Марусина, в устах якої прокльони перетворювалися на чарiвнi пiснi, мати, яка любила "саджати що-небудь у землю, щоб проiзростало". Адже найсильнiше i найкраще народне поняття про естетичнiсть втiлилося в образi батька - людини надзвичайної талановитостi. Вiн змальований з епiчним розмахом, як зображують народних героїв, i з лiричним щемом синiвської любовi. Батько для Довженка iдеал трудiвника землi: "Багато бачив я гарних людей, але такого, як батько, не бачив. Голова в нього була темноволоса, велика i великi розумнi сiрi очi, тiльки в очах чомусь завжди було повно смутку. Тяжкi кайдани неписьменностi i несвободи. Скiльки вiн землi виорав, скiльки хлiба накосив! Як вправно робив, який був дужий i чистий". Образ батька Довженко пiдносить до вселюдського iдеалу, хоч його життя було нелюдське, злиденне: "Одне в батька було некрасиве - одяг". Ще один образ людини працi вимальовано в "Зачарованiй Деснi" - це дядько Самiйло, "великий косар". "Орудував вiн косою, як добрий маляр пензлем, - легко i вправно. Коли б його пустити з косою просто, вiн обкосив би всю земну кулю, аби тiльки була добра трава та хлiб i каша".

Як уособлення народної мудростi виступає у повiстi дiд Семен - лагiдний, працьовитий, залюблений у вiчне слово, такий собi народний фiлософ, що "прожив пiд сонцем коло 100 лiт... нiколи не ховаючись в холодок".

Усi цi образи трудiвникiв i фiлософiв несуть у собi думку про невичерпнiсть i життєдайнiсть народного джерела, про безсмертя народу.

Важливу роль у повiстi вiдiграє природа, нерозривно пов'язана з життям людей. Картини сiножатi, нiчного зоряного неба сповненi веселощiв, пройнятi трепетною закоханiстю у рiдний край, у його красу.

Своєрiдним символом - рiкою життя проходить через повiсть образ зачарованої Десни. Не можна без хвилювання читати Довженкiв образ рiдної рiчки: "Благословенна будь, моя незаймана дiвице Десно, що, згадуючи тебе вже много лiт, я завжди добрiшав, почував себе невичерпно багатим i щедрим. Так багато дала ти менi подарункiв на все життя".

Мовчазна бесiда коней пiдслухана малим хлопцем, це вмiння вiн перейняв у дiда, образнi прикмети народних вiрувань, звичаїв, забобонiв, що надають повiстi нацiональної своєрiдностi й колориту, казковий образ яблунатого коня, про якого наспiвали малому хлопцевi колядники - все це чарiвний свiт фантастики, що своїм корiнням сягає у глибину народної уяви.

Iсторiя лiтератури знає чимало творiв про дитинство, про вихован ня почуттiв. Олександр Довженко зробив у цю скарбницю свiй внесок, i його повiсть про народження великого митця перетворилася на гiмн рiдному народовi, його працелюбству, мудростi, силi, невичерпнiй життєвiй енергiї.




Сам себе доктор
© my-edu, 2008-2013.