Материалы | Шпоры | Тесты | Книги | Софт | Тесты ЕГЭ
 
 
Головна » Українська література » Спiвзвучнiсть поезiї Iвана Франка з народнопiсенною творчiстю
Предмети
Астрономія
Біологія
Географія
Історія
Математика
Рос. літ.
Укр. літ.
Укр. мова
Для вчителів укр.м та л.
Фізика
Хімія


Онлайн тесты по ЕГЭ



Бібліотека української літератури


библиотеки





Спiвзвучнiсть поезiї Iвана Франка з народнопiсенною творчiстю

У древнiм Львовi
Чи в Криворiвнi
Пiснi Франковi,
Слова чарiвнi.
/ О. Ющенко /

Протягом вiкiв пiсня живе серед людей, поруч з людьми. То весела, то сумна, то мужня, то лагiдна, вона супроводжує нас протягом життя. Це дуже добре знав Iван Франко - пiснi сильно вплинули на його творчiсть.

Франко народився в Галичинi, серед чарiвної карпатської природи, серед своєрiдних i поетичних людей з незайманими душами, з їх поезiєю та пiснею. Перш за все вiн чув пiснi вiд своєї матерi.

Потiм пiсня увiйшла в його твори - ми зустрiчаємо в них народнi мелодiї, фольклорну лексику, особливi художнi засоби. Досить згадати лише назви творiв Франка: "Ой, що в полi за димове?", "Ой, рано я, рано устану...", "Мiсяцю, князю...", "Ой, жалю мiй, жалю..." тощо. Та й слова "пiсня", "дума" присутнi в багатьох заголовках поезiй Франка: "Народна пiсня", цикл "Скорбнi пiснi", "Дума про Наума Безумовича" та багато iнших.

Близька до народнопiсенної лексика Франкових творiв. Земля, наприклад, у нього "всеплодющая мати". "Тяжко-важко вiк свiй коротати", "души золотiї", "по чистому полю", "неси мене, коню" - хiба не в народних пiснях ми зустрiчали вже цi словосполучення? Цей список можна продовжувати на багато сторiнок. З пiсень прийшли в його вiршi образи червоної калини або зеленого явора.

Пiсенне звучання поезiй Каменяра обумовлюється i вiдповiдними вiршовими розмiрами. "Бойовий" ямб та хорей творять мелодiку енергiйної, маршової пiснi:

Голос духа чути скрiзь:
По купних хатах мужицьких,
По версатах ремiсницьких,
По мiсцях недолi й слiх.
("Гiмн" - ямб)

Розложисто, мов вiдлуння в Карпатах, звучать вiршi-пiснi, написанi трискладовими розмiрами:

Земле моя, всеплодющая мати,
Сили, що в твоїй живе глибинi,
Краплю, щоб в бою сильнiше стояти
Дай i менi.
("Веснянка V" - дактиль)

Якщо ми звернемося до змiсту поезiї Франка, то помiтимо i зовнiшнiй, i внутрiшнiй зв'язок з народною творчiстю. В деяких творах прямо використано теми народних легенд, переказiв, казок, повiр'їв.

Чарiвною пiснею пiвденноукраїнських степiв звучить Франкова поема "Євшан-зiлля", бiблiйну легенду має в пiдгрунтi сюжету поема "Мойсей", "Цар i аскет" базується на iндiйськiй легендi. Назви "Сучасна приказка" або "Легенда про вiчне життя" кажуть самi за себе.

Цiлком спiвзвучнi з народними (i за формою, i за змiстом) i такi твори, як "Червона калина, чого в лузi гнешся..." або "Ой ти дiвчино, з горiха зерня...".

Знаходимо ми i такий типовий саме для української народної творчостi прийом, як троєкратнiсть повторення певних елементiв:

"Що одна недоля - то серце м'яке", - починається вiрш, але початки другої i третьої строфи продовжують перелiк: "А що друга недоля - то хлопський рiд", "А що третя недоля - то горда душа".

Кожна пiсня-вiрш повинна, за глибоким переконанням Франка, ви-тiкати з життя цiлого народу. "В пiснi те лиш живе, що життя дало" - говорить вiн. Й оскiльки поет був у першу чергу бiйцем, то й пiсню вiн вважав зброєю:

Кожна пiсня моя - вiку мого день, Протерпiв її я - не зложив лишень.

У тих пiснях, де народна пiсня не накладала вiдбиток на форму, її вплив можна було побачити через iнше: пiснi завжди вiдображали сподiвання народу, його мрiї. Цього принципа I. Франко завжди притримувався.

Нi, друже мiй, не та година!
Сучасна пiсня - не перлина,
Не гошпитальнеє лежання -
Вона вся пристрасть i бажання,
I вся огонь, i вся тривога,
Вся боротьба i вся дорога,
Шукання, дослiд i погонi
До мет, що мчать на небосклонi
(Посвята до "Лiсової iдилiї")

Таку пiсню творив Франко.

Отже, пам'ятаймо, що "пiсня i праця - великi двi сили", бо вони вчать нас жити по правдi, берегти духовнiсть. Саме тому, як писав колись великий Кобзар, Тарас Шевченко:

Наша пiсня, наша дума не вмре - не загине.






Сам себе доктор
© my-edu, 2008-2013.