Материалы | Шпоры | Тесты | Книги | Софт | Тесты ЕГЭ
 
 
Головна » Українська література » Викривальна і повчальна спрямованість байок Л. Глібова
Предмети
Астрономія
Біологія
Географія
Історія
Математика
Рос. літ.
Укр. літ.
Укр. мова
Для вчителів укр.м та л.
Фізика
Хімія


Онлайн тесты по ЕГЭ



Бібліотека української літератури


библиотеки





Викривальна і повчальна спрямованість байок Л. Глібова

ГЛІБОВ ЛЕОНІД

(1827-1893)

Народився в с. Веселому Подолі на Полтавщині в родині поміщицького управителя. Закінчив Полтавську гімназію та Ніжинський ліцей вищих наук. Працював учителем, був редактором газети "Черниговский листок". За просвітницьку діяльність переслідувався урядом. Основну частину життя прожив у Чернігові.

Ще з юного віку складав поезії російською мовою, але невдовзі почав писати байки українською (упродовж життя створив понад 100 байок). У них порушував проблеми людської та суспільної моралі. Автор ліричних творів ("Журба", "Вечір", "Пісня"), що стали популярними піснями. Протягом останніх років життя багато писав для дітей (загадки, віршовані казки, пісні-жарти, акровірші).

Викривальна і повчальна спрямованість байок Л. Глібова

Леонід Іванович Глібов у своїх байках гостро критикував несправедливий суд, жорстокість панів, неробство, хвалькуватість, підлабузництво, брехливість тощо.

Основною ознакою байки є її алегоричність. Відповідно до цього байка має дві частини - оповідну і повчальну.

Так, наприклад, в байці "Лисиця-жалібниця" в першій її частині розповідається про жорстокий вчинок лицемірної Лисиці, а в другій автор вказує, що такі Лисиці бувають і між людьми і їх треба стерегтись. У першій частині байки розповідається про певну подію, тому цю частину називають оповідною. У другій дається висновок: автор немов підказує нам, яких людей слід розуміти під алегоричними образами (Лисиця - "лукавий чоловік", лицемір), тут же висловлює повчання, тому ця частина байки називається повчанням, або мораллю.

Нещадно грабували народ поміщики-кріпосники. Але не кращі були за них і чиновники, які служили по різних царських установах. Ці людські п'явки самовіддано захищали інтереси багатіїв, покривали їх злочини, спільно з ними грабуючи простих людей. Антинародну суть діяльності судових чиновників викриває Л. І. Глібов у своїй байці "Щука". Щука - хижачка. Живучи у ставку, вона заїдала і обдирала слабкіших за себе. Ця пройдисвітка нікого не боялась, бо потайки посилала Лисиці хабарі. Коли є Щуку притягай до суду, вона в усьому поклалася на Лисицю і не помилилася - Лисиця врятувала її. Судові чиновники, або хабарники, щиро боронять інтереси тих, хто більше заплатить. Л. Глібов виступає у байці проти несправедливого суду, хабарництва і кругової поруки.

Однією з найбільш яскравих байок Глібова, спрямованих проти кріпосницького хижацтва, є байка "Вовк та Ягня". У цій байці автор розкриває взаємовідносини між кріпаками і кріпосниками. У образі Вовка змальовано жорстокого кріпосника-самодура, безсоромного насильника; в образі ягняти - кріпака-селянина, який майже без протесту підкоряється волі свого пана. У байці автор засуджує зажерливість і свавілля поміщиків-кріпосників, глибоко співчуває важкій долі поневоленого народу. Кріпаки і кріпосники - непримиренні вороги. Цей висновок стверджує в байці сам Вовк:

Хіба не знаю я, не чув,

Що ви усі мене б із'їли,

Якби вловили?

Собаки й вівчарі твої,

Усі ви - вороги мої.

Отже, стислою розповіддю, винятково простим і в той же час глибоким змістом, тонким натяками байки викривають вади у стосунках між людьми, у характерах і вчинках окремих людей і в той же час прищеплюють нам непримиренність до свавілля, зла і несправедливості.






Сам себе доктор
© my-edu, 2008-2013.