Материалы | Шпоры | Тесты | Книги | Софт | Тесты ЕГЭ
 
 
Головна » Українська література » Громадсько-полiтична лiрика Павла Грабовського
Предмети
Астрономія
Біологія
Географія
Історія
Математика
Рос. літ.
Укр. літ.
Укр. мова
Для вчителів укр.м та л.
Фізика
Хімія


Онлайн тесты по ЕГЭ



Бібліотека української літератури


библиотеки





Громадсько-полiтична лiрика Павла Грабовського

Представники "мистецтва для мистецтва" оспiвували природу без зв'язку iз життям людини-трудiвника. Таке оспiвування природи з "холодною байдужiстю її" Грабовський рiшуче засудив усiєю своєю творчiстю, зокрема вiршем "Я не спiвець чудовної природи".

Питання про призначення поета, про його роль у суспiльно-полiтич ному життi завжди глибоко хвилювало письменника. Тому не дивно, що вiн часто звертається до цiєї теми, показує, кому митець повинен вiддати весь свiй поетичний талант:

З ума не йдуть знедоленi народи, - Їм я вiддав усi чуття мої.

Поет-революцiонер на першому мiсцi ставить зображення життя й боротьби трудящих. Вiн бачить "серед ясних золочених просторiв" страждання людей, бiднiсть, голод, "стогiн мужика" i доходить висновку:

Де плачуть, там немає вже краси!

Цим Грабовський засуджує буржуазних поетiв. Ще Шевченко в поезiї "Якби ви знали, паничi" ганьбив творцiв сентиментально-пiдсолоджених елегiй. Грабовський на новому етапi гнiвно викривав тих вiршомазiв, якi вiдвертали увагу трудящих вiд злободенних питань життя, вiд класової боротьби, - спiвали "на всякi голоси про райськi сни й куточки благодатi..." Викриваючи представникiв "чистого мистецтва", революцiйний поет показує антинародний характер їхньої творчостi.

Зазначаючи, що "мистецтва для мистецтва" не було, немає i бути не може", Грабовський закликав поета бути "проводирем громадським", оповiсником високих iдеалiв, вiрним слугою народу.

Зразком такого служiння народовi вiн вважав творчiсть Чернишевського, Шевченка й Некрасова.

Письменник зазначав, що тiльки "життя одне дає реальний змiст i щиро сучаснi мотиви твору".

Митець вимагав вiд поезiї, щоб вона як суспiльна сила сприяла розвитковi життя, захищала iнтереси трудящих, була засобом "боротьби з свiтовою неправдою, смiливим голосом за всiх пригноблених та скривджених".

Мистецтво, пiдкреслював Грабовський, має змiцнювати в серцях трудящих вiру у свої сили, в перемогу над ворогами, в торжество правди та свiтле майбутнє. "Клич до життя, буди дрiмучi сили", - звертався вiн до поета.

Грабовський послiдовно дотримуватися програми поета-громадяни на, бiйця, революцiонера-демократа. Вiн закликав нестримно йти вперед "за край рiдний та волю, за окутий, пригноблений люд", кликав народ до збройного повстання.

У своїй поезiї Грабовський правдиво розкриває хижацьку суть капiталiстичної експлуатацiї i прославляє трудiвникiв.

Безiдейностi, лозунговi "мистецтво для мистецтва" Грабовський протиставив високоiдейну, мiцно зв'язану з народом поезiю боротьби за щастя трудящих.

У вiршi "Спiвець" вiн писав:
Не додавай знесиленим журби,
Не добивай зневiр'ям пiдупалих,
А розбуди на дiло боротьби,
Знайди розваги в свiтлих iдеалах!

Поезiя Грабовського насичена високою iдейнiстю, пройнята бойовими революцiйно-демократичними iдеалами, вiрою в сили народу, в торжество правди:

Мiцна вiра рушить скали...
Тим загибелi нема,
Кому свiтять iдеали.

Вiн виступає за високоiдейне, бойове мистецтво, покликане служити народовi в боротьбi за визволення вiд пут капiталiстичного рабства.






Сам себе доктор
© my-edu, 2008-2013.