Материалы | Шпоры | Тесты | Книги | Софт | Тесты ЕГЭ
 
 
Головна » Українська література » "Крик болю i туги за рiдною Україною" у поезiї Павла Грабовського
Предмети
Астрономія
Біологія
Географія
Історія
Математика
Рос. літ.
Укр. літ.
Укр. мова
Для вчителів укр.м та л.
Фізика
Хімія


Онлайн тесты по ЕГЭ



Бібліотека української літератури


библиотеки





"Крик болю i туги за рiдною Україною" у поезiї Павла Грабовського

Сутнiсть лiрики талановитого українського поета Павла Грабовського, iм'ям якого пишається наша вiтчизняна лiтература, Iван Франко влучно передав словами: "Крик болю i туги за рiдною Україною". I, дiйсно, коли читаєш щирi рядки, сповненi сердечного запалу, поєднаного з невимовним сумом, зримо вiдчуваєш муки поета-патрiота, вiдiрваного на довгi десятирiччя вiд рiдної землi, її культури, позбавленого можливостi працювати на нацiональнiй нивi.

...Останнiм часом в сучасному сьогоденнi ми часто застосовуємо це горде слово "патрiот", використовуючи його у запальних промовах й гаслах. Та чи розумiємо ми його так само глибоко, вiдверто, iз загостреним почуттям вiдповiдальностi, як розумiв справжнiй патрiотизм Павло Арсенович? Чи кожний iз сучасних "патрiотiв" може сердечно заявити, що служiння справi рiдного народу є його настановчим життєвим кредо? На жаль, мабуть, далеко не кожний.

Ось чому Павло Грабовський, який iз тридцяти восьми рокiв життя двадцять провiв у засланнях за свої патрiотичнi переконання, розкриває сучасним українцям незбагнену для багатьох рiч: якщо у людини є батькiвщина, рiдна земля, - це вже неабияке щастя! Втрата її - велике горе, що дорiвнює смертi. У вiршi "Рiдний край" поет говорить:

Дома все тебе дратує, Порошинка дошкуля; Хто що скаже, пожартує, - Втiк би зараз вiдцiля... А не вспiвши край свiй кинуть, Туга зараз забере; Спогадання роєм линуть, Забувається все зле.

Читаючи цi рядки, я чомусь пригадала цикл нарисiв - листiв сучасного харкiв'янина - емiгранта iз Канади, якi є нiби iлюстрацiєю до наведеного уривка.

Патрiотичнi переконання Павла Грабовського визначили i пафос його творчостi. У пристрасному заклику "Уперед за край рiдний та волю", яким починається вiрш "Уперед" виражено найзаповiтнiшi бажання поета. Тут органiчно поєдналися його любов до України з прагненням побачити її народ звiльненим вiд важкого ярма, що отруювало життя знедоленої людини:

Щоб Русь порiзнена устала З-пiд вiковiчного ярма I квiтом повним розцвiтала У згодi з ближнiми всiма! ("До Русi - України")

У поезiях збiрки "Пролiсок"(1894) вилилася туга за рiдним краєм, за близькими людьми, за тiєю громадською працею, якiй поет вiддав увесь свiй юнацький запал. Власне, саме з цiєї збiрки патрiотична тема стала провiдною у творчостi Грабовського i реалiзувалася у багатьох творах, джерелами яких були згадки про батькiвщину, розмови з ув'язненими українцями, книжки про Україну, її iсторiю.

Поет подає символiчний образ рiдної України, називаючи її "серце-нене" ("До України"), закликає всiх зiбратися "докупи" пiд єдиним гаслом: "Шлях любовi та освiти нас навiки поєдна!"("До українцiв").

Все, що стосувалось України, турбувало серце митця; велику увагу вiн придiляв єднанню й самобутностi української нацiї. Щоб зберегти себе як народ, зазначав Грабовський, українцi мають "дорости до загально освiтнього рiвня" ("Лист до молодi української"), а це можливо тiльки за збереження й розвитку питомих нацiональних традицiй.

Поетичний образ України постає з рядкiв творiв з ностальгiйним мотивом ("Україна приснилась менi", "Сон", "Далеко"). Картини чарiвної українською природи, побуту протиставленi суворiй сибiрськiй реальностi, пiдкреслюють глибоку тугу поета-патрiота за рiдною землею.

Я вважаю, що в наш час патрiотичних гасел доречно частiше звертатися до поезiй Грабовського, якому є що сказати нам.






Сам себе доктор
© my-edu, 2008-2013.