Материалы | Шпоры | Тесты | Книги | Софт | Тесты ЕГЭ
 
 
Головна » Українська література » Засади творчості Миколи Хвильового
Предмети
Астрономія
Біологія
Географія
Історія
Математика
Рос. літ.
Укр. літ.
Укр. мова
Для вчителів укр.м та л.
Фізика
Хімія


Онлайн тесты по ЕГЭ



Бібліотека української літератури


библиотеки





Засади творчості Миколи Хвильового

ХВИЛЬОВИЙ МИКОЛА

(1893- 1933)

Справжнє прізвище - Фітільов. Народився в с. Тростянець (тепер Сумська область) в родині вчителя. Навчався в Богодухівській гімназії. Працював слюсарем у ремісничій школі, в канцелярії волосної управи с. Рублівка, брав участь у роботі місцевої "Просвіти". У 1916р. пішов до війська, брав активну участь у громадянській війні, 1919 р. вступив до Комуністичної партії. З 1921 р. мешкав у Харкові. У 1933р. на знак протесту проти тоталітарної політики уряду СРСР покінчив життя самогубством, похований у Харкові.

М. Хвильовий - культова постать літератури 20-30-х років. Був одним із засновників та ідеологом, письменницьких організацій "Гарт", ВАПЛІТЕ (Вільна Академія Пролетарської Літератури), "Урбіно", "Пролітфронт". Видавав журнал "Літературний ярмарок". Був ініціатором літературної дискусії 20-х років. Писав поезію і прозу (збірки оповідань "Сині етюди" та "Осінь" з'явилися 1923 р., повісті "Іван Іванович", "Повість про санаторійну зону", "Вальдшнепи"). Твори Хвильового відзначаються вдалим поєднанням у них таких художніх напрямків, як неоромантизм, імпресіонізм, експресіонізм, реалізм. Особливістю багатьох новел є безсюжетність.

Засади творчості Миколи Хвильового

У 1925-1928 роках головною подією української культури була літературна дискусія, де відбувалося зіткнення просвітянської моделі літератури й європейської (модерністської). Найавторитетнішим прихильником другої позиції був Микола Хвильовий.

Назва започаткованої ним ВАПЛІТЕ (Вільної академії пролетарської літератури) - була алюзією на Академію Платона. Головне правило засідань цієї літорганізації - абсолютна свобода суджень.

Хвильовий обстоював естетську літературу, потребу засвоїти знання Європи й її психологію, стати психологічним європейцем. Емблема європейської психології - Фауст, для якого характерна мужня цілісність, високий ідеалізм, абсолютний інтелектуалізм. Фауст мислить у ситуаціях, де не здатен мислити ніхто. Однак інтуїція Фауста вивищує його понад розум.

Пропагований письменником вітаїзм - це вічний бунт, себенаповнення до краю, життєствердження, "прагнення жити подесятереним життям" (О. Блок). Це приреченість на безсмертя, сп'яніння від справжньості життя, романтика прориву в безсмертя. Митець стверджував необхідність азарту, як шлях безсмертя. Для нього нема "золотої середини" - треба йти тільки по краю. Ризик і екстрим - емблема цього стилю.

Хвильовий обстоював необхідність політичного суверенітету України, критикував ідею "старшого брата", наслідування російської літератури. На доведення цього він указував на специфіку української й російської душі. Письменник виступав проти надмірної сентиментальності українця, невміння дивитися правді в очі.

Революціонер-ідеаліст, Хвильовий довіряє революції, вірить, що вона приведе до гармонії. Проблема революціонерів Хвильового-у спробі роздвоєну душу відтворити як цілість. Сам Хвильовий страждав на неврастенію, його мучили жахливі галюцинації. Виключно самотній, він будував життя на основі життя своїх персонажів і рівнявся на лозунг Фрідріха Ніцше: "Якщо не можна гордо жити, то треба гордо померти".

Втручання політиків поклало кінець літературній дискусії, а постріл у скроню - кінець творчому шляху українського європейця Миколи Хвильового.






Сам себе доктор
© my-edu, 2008-2013.