Материалы | Шпоры | Тесты | Книги | Софт | Тесты ЕГЭ
 
 
Головна » Українська література » Особистi мiркування. Актуальнiсть творiв Iвана Карпенка-Карого нинi
Предмети
Астрономія
Біологія
Географія
Історія
Математика
Рос. літ.
Укр. літ.
Укр. мова
Для вчителів укр.м та л.
Фізика
Хімія


Онлайн тесты по ЕГЭ



Бібліотека української літератури


библиотеки





Особистi мiркування. Актуальнiсть творiв Iвана Карпенка-Карого нинi

Здавалось би, що вiд часу написання Карпенком-Карим знаменитих п'єс нас вiддiляють десятилiття, але й сьогоднi п'єси залишаються актуальними. I причина цьому - процес реформування економiки на ринковiй основi. От тiльки бiда, що сьогоднi ми не маємо такого генiального драматурга, який зумiв би в такiй яскравiй формi показати, що подiбнi процеси - це якоюсь мiрою випробовування для суспiльства: чи вдасться зберегти тi загальнолюдськi цiнностi, якi упродовж столiть оберiгала людська спiльнота заради моральностi пiдростаючого поколiння.

На вiдмiну вiд персонажiв Карпенка-Карого, нинiшнi герої не такi однозначнi, як у драматурга, вони мають вищу освiту, iнколи освiту в декiлькох галузях, i безперечний досвiд у таємничому свiтi "тiньового бiзнесу", а простiше кажучи, вони майже всi пройшли складну школу умiння виживати в корумпованих складних структурах. Що ж спiльного у героїв Карпенка-Карого i "героїв нашого часу"? Безумовно, це прагнення мати якомога бiльше грошей, одним словом, грошi заради грошей. Пузир, Калитка не зупиняться нi перед чим, аби тiльки збагатитися. А що сучаснi бiзнесмени? Грошi на першому планi в усiх "крутякiв" (а використовуючи сучасну лексику - в "олiгархiв") i, на жаль, не заради розвитку якоїсь галузi виробництва, бо це мало б позитивне значення, а саме заради грошей, великих грошей. Тiльки ховають вони їх не в калитку, не в придбання товарiв чи земель, не у вдосконалення виробничих процесiв, а у банки-схованки за кордоном, "на чорний день". I з'являється iнтерпретацiя: не "на чорний день", а "щоб i моїм онукам вистачило". Бачте, апетити вже не такi, як у Пузиря чи Калитки. Їм уже давай бiльше. I якщо вiдкриття пам'ятника Котляревському для Пузиря було "без надобностi", то сучаснi пузирi та калитки i з мистецтва роблять грошi. Правда, виникає питання, чи можна те, що вони пiдтримують, наприклад, на сценi можна назвати мистецтвом. Але народу "наравиться", тож i течуть грошики в кишеню пузирiв.

Хотiлось би бачити сучасних бiзнесменiв, якi б не говорили як Пузир, що "плював на все i знать не хотiв людського поговору". На жаль, позитивних прикладiв сьогоднi мало. Запитаймо молодих хлопцiв, якi працюють "на фiрмача", чи багато з них влаштувалися на роботу за контрактом чи договором? Дуже мало таких. Бо в умовах суцiльного безробiття вони згоднi на будь-який заробiток, на будь-яку роботу, навiть коли отримуватиме за неї копiйки. I "фiрмачi" цим користуються, бо договiр буде зобов'язувати їх дотримуватися закону: тривалiсть робочого дня, оплата допомоги через хворобу, вiдпустки тощо. Тож i маємо сучасного Пузиренка, який нехтує законом i готовий на все заради дешевої робочої сили, що принесе величезнi прибутки.

Але чого варте життя в безупиннiй гонитвi за багатством та суперприбутками, коли над могилою такого Пузиренка не проллється жодна щира сльоза як за людиною?

Тож твiр Карпенка-Карого "Хазяїн" залишатиметься ще довгий час актуальним для нашого суспiльства: є над чим помiркувати, є з чого робити висновки.






Сам себе доктор
© my-edu, 2008-2013.