Материалы | Шпоры | Тесты | Книги | Софт | Тесты ЕГЭ
 
 
Головна » Українська література » Про Наталку Полтавку i не тiльки про неї
Предмети
Астрономія
Біологія
Географія
Історія
Математика
Рос. літ.
Укр. літ.
Укр. мова
Для вчителів укр.м та л.
Фізика
Хімія


Онлайн тесты по ЕГЭ



Бібліотека української літератури


библиотеки





Про Наталку Полтавку i не тiльки про неї (за твором Iвана Котляревського "Наталка Полтавка")

Якщо "Енеїда" I. Котляревського була першим твором нової україн-ської лiтератури взагалi, то "Наталка Полтавка" ввiйшла у лiтературу як перший драматичний твiр i була одразу ж оцiнена театральними дiячами, у тому числi вiдомим росiйським актором М. С. Щепкiним i близьким до театру великим українським композитором М. Лисенком, що написав до неї музику. З 1819 року ця п'єса не сходить з театраль ної сцени й досi користується успiхом. То в чому ж секрет успiху?

Сюжет п'єси, створений на життєвiй ситуацiї, що вiдбиває реальнi взаємини мiж селянами, досить простий: пан возний, користуючись своїм становищем, намагається примусити бiдну селянську дiвчину вийти за нього замiж. Але Наталка любить Петра - сироту та ще й колишнього наймита її батька, що пiшов бурлакувати, - i знаходить у собi сили подолати всi перешкоди на шляху до одруження з ним.

Схожi сюжети можна зустрiти у багатьох народних пiснях i у драматургiї, що iснувала до I. Коляревського, - в iнтермедiях та вертепних драмах. Але порiвняно з ними "Наталка Полтавка" зробила великий крок уперед - i розвиток дiї, i мова, i повноцiннiсть зображуваних образiв, i iдейне узагальнення свiдчать про яскраву майстернiсть Котляревського-драматурга.

Видатний український актор i драматург I. Карпенко-Карий називав п'єсу "праматiр'ю українського народного театру" та вiдзначав великий емоцiйний вплив її на глядачiв: "радiсть, i горе, i сльози Наталки були горем, сльозами i радiстю всiєї зали".

Останнє твердження заслуговує особливої уваги - спiвчуття глядачiв викликає насамперед образ Наталки Полтавки, iм'ям якої не випадково названо усю п'єсу.

Постать головної героїнi - Наталки - зворушує i приваблює своїми чеснотами. Вона змальована як iдеал селянської дiвчини. Наталка увiбрала в себе усi кращi риси жiнки: скромнiсть, чеснiсть, доброту, сердечнiсть та душевну силу.

"Золото - не дiвка!... - розповiдає про неї виборний. - Окрiм того, що красива, розумна, моторна i до всякого дiла дотепна, - яке в неї добре серце, як вона поважає матiр свою; шанує всiх старших вiд себе; яка трудяща, яка рукодiльниця; себе i матiр свою на свiтi держить".

Котляревський пiдкреслює й iншi дуже важливi риси характеру Наталки: хоробрiсть, енергiйнiсь i наполегливiсть у боротьбi за своє щастя, її усвiдомлення власної гiдностi.

Про це свiдчать також слова її пiснi:
Небагата я i проста, но чесного роду,
Не стижуся прясти, шити i носити воду.

Ще в першiй дiї п'єси пiсля розмови Наталки з возним помiтно, що ця проста дiвчина насправдi є розумнiшою за хитрого "юристу". Розмова з матiр'ю переконує, що Наталка здатна до глибокої критичної оцiнки людей, а власнi вчинки доводять, що її слова не якась вiдсторо нена вiд життя теорiя - Наталка i дiє так, як мислить: помiрковано, але рiшуче. Хоча це зовсiм не заважає їй мати почуття гумору - протягом п'єси вона неодноразово промовляє влучнi та дотепнi слова. Загалом мова Наталки красива, багата i спiвуча, сповнена мудрими народними прислiв'ями.

Тiльки материни сльози змушують її погодитися вийти замiж за першого, хто посватається - але це не зрада власних принципiв, Наталка має вагому причину пiти на самопожертву. "Добра дитина", - каже про неї Терпилиха. Матерi ставлять Наталку в приклад своїм дочкам.

Працьовитiсть дiвчини пiдкреслюється тим, що протягом усiєї п'єси ми не бачимо її без дiла: вона то шиє, то iде по воду.

Вона не шукає матерiального достатку, навпаки, на її думку в заможного чоловiка бiдна жiнка "буде гiрше наймички, буде крiпачкою" - хiба багато дiвчат розумiє цю нiби просту iстину? Треба бути непересiч ною особистiстю, щоб наважуватися виступати проти розповсюджених цiнностей i захищати свої.

Здатнiсть Наталки наполягати на своєму найвиразнiше проявляєть ся, коли повертається її коханий Петро. Тут вже вона готова вiдкинути не лише якiсь практичнi мiркування, а навiть усi традицiйнi звичаї, й виступити проти волi старших - адже йдеться про її кохання.

"Коли Петро мiй вернувсь, то я не ваша, добродiю", - заявляє Наталка при всiх i твердо стоїть на своєму. Незламна воля i сильний характер дозволяють їй перемогти у боротьбi за своє щастя.

Але риси її характеру - не просто риси певної окремої особи, чи то просто iдеальної жiнки. Йдеться не лише про неї. Незважаючи на пiдкреслену iндивiдуалiзованiсть, живо та реалiстично змальований образ Наталки насамперед є узагальненим образом найкращих людських рис усього українського народу. Котляревський створив його, щоб оспiвати високi моральнi та розумовi якостi низiв тогочасного суспiльства. Цим видатний поет i драматург висловив свою вiру в народ i оптимiзм щодо його майбутнього, а зображуючи перемогу Наталки пiдкреслив вiру в перемогу загальнолюдських гуманiстичних принципiв. Саме через це образ Наталки не старiє, а продовжує зачаровувати новi поколiння читачiв та глядачiв.






Сам себе доктор
© my-edu, 2008-2013.