Материалы | Шпоры | Тесты | Книги | Софт | Тесты ЕГЭ
 
 
Головна » Українська література » Своєрiднiсть визначення i розв'язання проблеми батькiв та дiтей у сiльськiй родинi
Предмети
Астрономія
Біологія
Географія
Історія
Математика
Рос. літ.
Укр. літ.
Укр. мова
Для вчителів укр.м та л.
Фізика
Хімія


Онлайн тесты по ЕГЭ



Бібліотека української літератури


библиотеки





Своєрiднiсть визначення i розв'язання проблеми батькiв та дiтей у сiльськiй родинi (за повiстю Iвана Нечуя-Левицького "Кайдашева сiм'я")

Глибоке знання народного життя, вмiння пропустити його крiзь свою художню уяву та душу, артистичне володiння народною мовою допомогло Iвану Семеновичу Нечую-Левицькому створити справжнiй шедевр української нацiональної культури - повiсть "Кайдашева сiм'я". Письменник з великою майстернiстю показав життя українського села пiсля реформи 1861 року, викривши причини непорозумiнь i сварок на прикладi сiм'ї Кайдашiв.

Проблема батькiв та дiтей є провiдною темою багатьох творiв як у свiтовiй, так, зокрема, i в українськiй лiтературi. Проблема ця вiчна, i висвiтлюється та розв'язується вона кожного разу дуже цiкаво. Головне для розв'язання цього конфлiкту, на мою думку, є усвiдомлення його причини. Основною ж причиною конфлiкту мiж старшими та молодшими Кайдашами є нескiнченна суперечка за "моє" i "твоє", дрiбновласницькi iнстинкти Кайдашiв. Внаслiдок сутичок i боротьби за приватну власнiсть люди стають жорстокими, жалюгiдними, руйнують родиннi зв'язки, плямують власну гiднiсть та близьких їм людей.

Але є, на мiй погляд, тут ще один аспект - вiковий: старiсть не хоче поступатися своїми позицiями молодостi. Чесно кажучи, глибоко в душi менi дуже жаль старих Кайдашiв, що весь свiй вiк працювали, примножували добробут, ростили синiв. Їм, цим вже дорослим синам, врахувати б це, але вони впевнено будують своє життя, де на батькiвське "моє" вони вiдповiдають гострим опором. Та їх теж можна зрозумiти, бо в першi десятирiччя пiсля скасування крiпацтва свiдомiсть селян зазнала суттєвих змiн, що внесли в життя темного, забитого вiками панщини народу новi капiталiстичнi порядки. Важко до них пристосовується родина Кайдашiв, що складається з двох поколiнь. Думаю, крiм двох названих причин конфлiкту ("моє" - "твоє" та "старiсть - молодiсть"), автор висвiтлює ще одну: протирiччя мiж старим i новим ладом. Саме соцiально-побутове середовище спотворює характери героїв повiстi, що стикаються у конфлiктi "батьки та дiти".

Нечуй-Левицький розв'язує цю проблему з досконалою майстернi стю: вiн створює на сторiнках повiстi родину, де у кожного її члена свiй, несхожий на iншi, майже протилежний характер. Але всi вони об'єднанi однiєю iдеєю: мати побiльше "свого". Старий Омелько Кайдаш - працелюбний стельмах, але знiвечений духовно i фiзично панщиною. Пияцтво поглиблювало його бездуховнiсть та егоїзм (у сценi його вiдмови полагодити дорогу). У жорстоких родинних сварках та колотнечах розкривається власницька сваволя Кайдашихи, хоч у глибинi душi вона добра i турботлива. Представниками молодого поколiння виступають сини Карпо i Лаврiн та їхнi жiнки Мотря i Мелашка. Характери у них протилежнi: черствий та рiшучий Карпо контрастує з поетичним Лаврiном, який "собi на умi". Наприкiнцi повiстi ми вже бачимо братiв, що мало чим вiдрiзняються один вiд одного: безперервнi родиннi сутички за "моє" i "твоє" зробили їх егоїстичними та впертими. В атмосферi грубостi мiняється i нiжний характер Мелашки, уподобившись сварливому характеру Мотрi.

Конфлiкт тимчасово згасає, коли всохла груша: сiм'ї помирилися. Та тiльки менi чомусь здається, що iз висиханням грушi "всохли" i родиннi взаємини. Так, сварок, може, вже й не буде. Та чи буде родинна єднiсть? Тiльки мир i взаємодопомога можуть принести щастя i впевненiсть у майбутньому, а це, на жаль, менi вбачається уже втраченим безповоротно.






Сам себе доктор
© my-edu, 2008-2013.