Материалы | Шпоры | Тесты | Книги | Софт | Тесты ЕГЭ
 
 
Головна » Українська література » Трагічні події в Україні 1768 року та їх відображення в поемі Т. Шевченка "Гайдамаки"
Предмети
Астрономія
Біологія
Географія
Історія
Математика
Рос. літ.
Укр. літ.
Укр. мова
Для вчителів укр.м та л.
Фізика
Хімія


Онлайн тесты по ЕГЭ



Бібліотека української літератури


библиотеки





Трагічні події в Україні 1768 року та їх відображення в поемі Т. Шевченка "Гайдамаки"

Складна і трагічна доля українського народу. Багато нещасть випало йому, та ніколи українці не втрачали надії на свободу й незалежність своєї країни.

У ХVIII столітті в Україні ширився гайдамацький рух. Українці воювали з польською шляхтою за соціальну й національну незалежність Правобережної України. Виступали вони і проти релігійного гніту. Найвищим проявом гайда-мацького руху було повстання 1768 року, відоме під назвою Коліївщина.

У місті Барі було створено військово-політичне об'єднання - Барську конфедерацію - для збереження прав і привілеїв польської шляхти й католицької церкви. Поштовхом до виступу конфедератів стало прийняття закону, який зрівнював права католиків і некатоликів. Конфедерація оголосила хрестовий похід проти тих, хто не визнавав унію. Конфедерати розправлялися з українським населенням Правобережжя, грабували його, руйнували церкви. Проти нелюдської жорстокості шляхти виступили козаки. Повстання почалося в районі Мотронинського монастиря біля Черкас у травні. Дуже швидко боротьба охопила велику територію України: Київщину, Поділля, Волинь, Галичину, Прикарпаття. Повстання загрожувало охопити й Лівобережну Україну. Панівні кола Польщі уже не могли самі розправитися з повстанцями, вони звернулися по допомогу до уряду Росії. Боячись поширення повстання, царський уряд послав свої війська проти повстанців. Ватажки Залізняк, Гонта, Неживий були по-зрадницькому схоплені, загони роззброєні, повстання придушене.

Про гайдамаччину в часи Шевченка було написано дуже мало. Все опубліковане поет читав із великим інтересом. Та в оцінці повстання він іде самостійним шляхом. У "Передмові" він писав, що розповідає про гайдамаччину так, як чув від старих людей, зокрема і від свого діда Івана, учасника повстання.

Поема "Гайдамаки" має дві сюжетні лінії. Основна - широке зображення гайдамацького повстання. Друга - взаємини Яреми й Оксани. У вступі поет заявляє, що героєм його поеми буде повсталий народ та його представник - наймит Ярема. Епілог є завершенням першої сюжетної лінії. У ньому йдеться про поразку гайдамаків та про їх нескореність. У поемі все підпорядковано показові причин наростання народного гніву та великого розмаху повстання. Події розгортаються у швидкому темпі, картини йдуть у логічній послідовності. Ліричні відступи дають можливість поетові висловити думки про події, своє ставлення до героїв твору. Т. Шевченко ніби живе з гайдамаками одними помислами й бажаннями, він і звертається до них, як до рідних: "Сини мої, гайдамаки!" Автор показує пригноблених людей, що піднялися на боротьбу, справжніми героями, творцями історії. І Шевченко серед своїх мужніх і нескорених героїв:

Я не одинокий, є з ким в світі жить...

Я не одинокий, є з ким вік дожить.

Поема "Гайдамаки" має велике виховне значення і в наш час. Вона виховує почуття гордості за історичне минуле нашого народу, почуття вірності своїй Батьківщині, почуття вдячності безстрашним і мужнім борцям за незалежність країни. Свій твір хочеться закінчити словами великого Кобзаря:

Тії слави козацької

Повік не забудем!






Сам себе доктор
© my-edu, 2008-2013.