Материалы | Шпоры | Тесты | Книги | Софт | Тесты ЕГЭ
 
 
Головна » Українська література » Мрiї Тараса Шевченка про майбутнє України
Предмети
Астрономія
Біологія
Географія
Історія
Математика
Рос. літ.
Укр. літ.
Укр. мова
Для вчителів укр.м та л.
Фізика
Хімія


Онлайн тесты по ЕГЭ



Бібліотека української літератури


библиотеки





Мрiї Тараса Шевченка про майбутнє України

Людинi притаманно мрiяти. Мрiя не дає спокою у життi, не дозволяє стояти на мiсцi, кличе вперед...

Мрiя i дiйснiсть часто виступають у суперечностi. Страждаючи все життя сам, болюче вiдчуваючи страждання свого народу, Т. Г. Шевченко мрiяв про свiтле i радiсне майбутнє України.

Неоднаково було йому:
Як Україну злiї люди
Присплять, лукавi, i в огнi
Її окраденою збудять...
("Менi однаково...")

Тому i проклинав поет "отих царiв, катiв людських", панiв рiзних гатункiв, усiх, хто несе горе народовi, i кликав "громадою обух сталить та добре вигострить сокиру, та й заходиться вже будить… хиренну волю".

Повиннi порватися кайдани, повинна правда прийти на землю:

...бо сонце стане
I оскверненну землю спалить.
("О люди! Люди небораки!")

Вiрив Тарас у невмирущий дух народу, знав, що не можна знищити його, як не мiг Зевс примусити скоритися Прометея; що житиме вiн (цей дух) i розiв'ється, як оте дерево, на яке моляться "колiзаки" (казахи) ("У Бога за дверима лежала сокира").

Без волi немає щастя - вважав Шевченко:

...де нема святої волi,
Добра не буде там нiколи.
("Царi")

Тому так зворушливо змальовує вiн мрiю-сон нещасної крiпачки ("Сон"), якiй уявляється, що її син:

I уродливий, i багатий,
Уже засватаний, жонатий...
На вольнiй, бачиться, бо й сам
Уже не панський, а на волi;
I на своїм веселiм полi...

Тому i славить генiальний поет українського народу синiв Кавказу, що вiдстоюють свою незалежнiсть ("Кавказ"):

Борiтеся - поборете!
Вам Бог помагає.
За вас правда, за вас слава
I воля святая.

I мрiє Кобзар про часи, коли "розкуються незабаром закованi люди" ("I мертвим, i живим..."), коли не зостанеться "i слiду панського на Українi" ("I вирiс я на чужинi"). Тодi "у селах, у веселих i люди веселi" житимуть, тодi "спочинуть невольничi утомленi руки i колiна одпочинуть, кайданами кутi" ("Iсаїя. Глава 35").

I забудеться срамотна
Давняя година.
I оживе давня слава,
Слава України.
("I мертвим, i живим...")

Вiльний народ оживить природу, оживить свою душу, шануватиме своїх героїв, свою iсторiю, свою правду.

Так чи iнакше, але не слiд чекати, поки "нiмець" нашу iсторiю нам розкаже. I свою солов'їну мову народ пiднесе над свiтом як прапор свого духовного багатства, бо неприродно ж, коли:

...усi мови слов'янського люду -
Всi знаєте. А своєї
Дастьбi... Колись будем
I по-своєму глаголать...
("I мертвим, i живим...")

Глибоко ранило поета i духовне гноблення народу. Вiн вiрив у Бога, "великого Бога", вiрив у жертовнiсть Христа:

За кого ж ти розiп'явся,
Христе, сине Божий?
("Кавказ")

Але бачив Шевченко й iнше: церква стала знаряддям гноблення народу. Тому й мрiє Кобзар про суспiльство, де релiгiя буде духовно збагачувати людину, де не буде продажної служницi панства, церкви минулого:

...будем, брате,
З багряниць онучi драти,
Люльки з кадил закуряти,
Явленими пiч топити,
А кропилом будем, брате,
Нову хату вимiтати.
("Свiте ясний, свiте тихий...")

Зазнаючи горя i болю, зазнаючи гноблення з боку росiйського царизму, наш великий Кобзар часом проклинав москалiв i польську шляхту, але мрiяв про дружбу великих народiв. Вiн писав:

...Ляше, друже-брате!
подай же руку козаковi
I серце чистеє подай!
I знову iменем Христовим
Возобновим наш тихий рай...
("Ще як були ми козаками...")

Вiн мрiяв про сiм'ю вольну, нову, де:
...буде син i буде мати,
i будуть люде на землi,
де простеляться шляхи вiльнi i широкi:
...I пустиню опанують
Веселiї села.
("Iсаїя. Глава 35")

Мав Тарас i особистi мрiї. Хотiлося йому з милою дружиною у маленькiй хатинi над Днiпром дожити вiку:

Я тiльки хаточку в тiм раї
Благав i досi ще благаю,
Щоб хоч умерти на Днiпрi,
Хоч на маленькiй горi...
("Не молилася за мене")

Не збулася ця мрiя Шевченкова. Та збулася iнша: з любов'ю i шаною згадує вiльна Україна "незлим тихим словом" свого сина.

Немає неволi в Українi, у повний голос звучить її мова. Гордi її сини пишаються своїм героїчним минулим i намагаються впевнено дивитися в майбутнє.

Але щоб посiсти почесне мiсце серед народiв свiту, треба ще ой як багато зробити!

Роботящим умам,
Роботящим рукам
Перелоги орать,
Думать, сiять, не ждать
I посiяне жать
Роботящим рукам.
("Молитва")






Сам себе доктор
© my-edu, 2008-2013.