Материалы | Шпоры | Тесты | Книги | Софт | Тесты ЕГЭ
 
 
Головна » Українська література » Мої роздуми над долею дитини-сироти після прочитання вірша Т. Шевченка "Мені тринадцятий минало"
Предмети
Астрономія
Біологія
Географія
Історія
Математика
Рос. літ.
Укр. літ.
Укр. мова
Для вчителів укр.м та л.
Фізика
Хімія


Онлайн тесты по ЕГЭ



Бібліотека української літератури


библиотеки





Мої роздуми над долею дитини-сироти після прочитання вірша Т. Шевченка "Мені тринадцятий минало"

Коли живеш у сім'ї, коли у тебе є і матуся і тато, коли з першого дня життя тебе огортають щоденно любов і турбота рідних людей, то цей родинний затишок, це щастя стає звичним і навіть непомітним-Але ось я прочитав вірш Т. Г. Шевченка "Мені тринадцятий минало" - і моя душа озвалася таким хвилюванням, таким болем, такими ніжними й вдячними почуттями до рідних, що й не вимовить словами! Яким же різним є поняття щастя, "раю" для мене і для тринадцятирічного героя вірша!

Для його відкритої душі цей "рай" - скрізь! І Господнє небо, і сяюче сонце, і село, і веселе ягня - це те, від чого на серці хлопчика "так любо, любо стало, неначе в Бога". Ми бачимо, що душа його налаштована на добро, яке відлунює у словах молитви: "Тоді так приязно молилось..." Це - світ душі Тараса-хлопчика, малого сироти.

Та є ще дійсність, у якій

...недовго сонце гріло,

Недовго молилось...

Запекло, почервоніло

І рай запалило.

У цьому сирітському світі "село почорніло", "небо голубее... помарніло", /не мої ягнята", "нема в мене хати". "Не дав мені Бог нічого!.." - пронизливий, жорстокий висновок-вирок приголомшує мене; враз хочеться допомогти, захистити хлопчика. Та ось я бачу, як "...дівчина... прийшла, привітала, утирала мої сльози і поцілувала". І сирітське серце, радісно стрепенувшись, засяяло разом із сонцем: нехай немає рідних мами й тата, але - "неначе все на світі стало // Моє ... лани, гаї, сади!"

Та ця омана недовговічна: кришталевий дитячий "рай" розбивається суворою дійсністю Залишається тільки гірко шкодувати за тим, що "Господь не дав дожить малого віку в тім раю", змиритися із сирітською долею "юродивого", що "людей і [Бога] прокляв!."






Сам себе доктор
© my-edu, 2008-2013.