Материалы | Шпоры | Тесты | Книги | Софт | Тесты ЕГЭ
 
 
Головна » Українська література » Романтизм творів молодого Тараса Шевченка
Предмети
Астрономія
Біологія
Географія
Історія
Математика
Рос. літ.
Укр. літ.
Укр. мова
Для вчителів укр.м та л.
Фізика
Хімія


Онлайн тесты по ЕГЭ



Бібліотека української літератури


библиотеки





Романтизм творів молодого Тараса Шевченка

(балада "Причинна")

Спостерігаю стрімкий красивий осінній захід сонця. Ще зелені дерева, але вже з пожовклим листям накриває велика тінь передвечірніх сутінків. Вона повільно насувається, мов поглинає у себе все, позбавляючи сонячного світла. Сонце останніми променями прощається з землею і ховається за обрієм.

Восени усі підбивають підсумки: люди збирають урожай, тварини запасаються на зиму - усі готуються, щоб правильно і гідно зустріти новий оберт життя, те, що може багато чого змінити. Кохання теж ставить крапку або переходить на новий етап у цю спокійну, але визначальну пору року. Природа завжди віддзеркалює стан людини. А може - навпаки? Чи існує вічне кохання, а чи зникає воно із закінченням земного життя?

"Реве та стогне Дніпр широкий" - відомий початок одного з найперших творів Тараса Шевченка. Сила і міць розбурханої природи - широкі впевнені мазки молодого талановитого художника. Грізний широкий Дніпро, що реве, мов поранений звір, гори-хвилі, лиховісне гукання сичів. Лише слова, але мимоволі схиляєшся перед силою стихії, серце стискається у передчутті невідворотної біди. "Ще не ранок, але вже й не ніч". За старослов'янськими легендами саме в цю пору всі створіння потойбічного світу виходять на землю...

У "Причинній" я відкрила для себе зовсім іншого Шевченка. Любов'ю до. України так само насичений кожен рядок, але виявляється патріотизм не у прямому розмірковуванні про її долю, не у твердості і непохитності, а у відтворенні дивовижної культури, вірувань, замилуванні природою, людьми. Перебуваючи у Петербурзі, молодий, тоді ще майбутній, письменник стужився не тільки за рідною мовою: за усім, що було таким близьким. Активно спілкуючись із митцями-ро-мантиками, він і сам пише твір у відповідності з їх традиціями, дуже близькими до фольклорних. Природно, що у рядки на папері виливаються спогади про край, де залишилось серце автора, і перед нами постає оповита смутком, але яскрава і неповторна у своїй красі батьківщина.

Сумна історія вічного кохання - це не тільки "Ромео і Джульетта", "Юнона і Авось" - тема найактуальніша у світовому мистецтві, багато хто намагався осягнути та виразити глибину чудового неймовірного уміння людей знаходити одне одного і кохати все життя, і навіть поза життям залишатися разом назавжди. Звісно, безліч народних пісень оспівує красу почуттів закоханої пари.

Романтична, але трагічна історія закоханих не залишила байдужим і Т. Шевченка. Дівчина-сирота надзвичайної краси (навіть русалки довго не могли відвести погляду від неї), як потопаючий за соломинку, тримається за єдину рідну людину, єдиного коханого у її житті, вона чекала б на нього роками, а то й десятиліттями:

Якби-то далися орлинії крила,

За синім би морем милого знайшла.

Письменник милується на "біле личко, карі очі" дівчини і ніби з глибини душі виривається крик співчуття:

Така її доля... О боже мій милий!

За що ж ти караєш її, молоду?

Коли зникла остання надія і навіть ворожка не змогла допомогти і лише притупила тугу, перетворивши дівчину на примарну білу тінь, закохана віддала своє тіло землі, а душа злетіла на небо. Можна вважати цей образ трагічним. Козак, який теж мав щирі почуття і так поспішав, помер разом із нею. їм не судилося побачитись на землі, але вони, кохаючи одне одного, зустрілись на небі. Лиш явір та калина - символи вірності, постійності і дівочої краси, - щебет соловейка на могилі та русалоньки, які уночі виходять з Дніпра грітись, нагадують про незвичайну історію. Життя триває.

Дивно, але в мене цей твір викликав не смуток, навпаки, тільки надію, що і в наш час може існувати таке кохання.

Тарас Шевченко впевнено ступив на літературну стежину, яка потім стане широким шляхом. І приніс із собою відчуття найтонших нюансів людських переживань і вміння їх майстерно відтворити. Глибоке знання народної творчості, традицій (що дало тему і манеру викладу для балади: образи, постійні епітети, пестливі слова, народна символіка), вірувань, демонології (ворожіння, русалки, що здатні залоскотати). Письменник уміє бачити навколишній світ і передавати його красу у розмаїтті барв і звуків: "укрупнена", як у всіх письменників-романтиків, переважно нічна природа, створює емоційний фон. Усі ці особливості творчої манери дають нам право назвати баладу "Причинна" романтичним твором і зауважити, що її автор - справжній митець, художник слова.






Сам себе доктор
© my-edu, 2008-2013.