Материалы | Шпоры | Тесты | Книги | Софт | Тесты ЕГЭ
 
 
Головна » Українська література » Містерія Т. Шевченка "Великий льох": алегоричний смисл твору
Предмети
Астрономія
Біологія
Географія
Історія
Математика
Рос. літ.
Укр. літ.
Укр. мова
Для вчителів укр.м та л.
Фізика
Хімія


Онлайн тесты по ЕГЭ



Бібліотека української літератури


библиотеки





Містерія Т. Шевченка "Великий льох": алегоричний смисл твору

Слово "містерія" походить від грецького і означає таїнство. Містерія в літературі - масова драматична вистава на сюжети релігійних легенд. Як же зрозуміти назву поеми Т. Шевченка "Великий льох"? Як збагнути творчий задум автора? Адже так важко переказати зміст твору. Ця поема поєднує в собі два роди літератури: лірику і епос. Автор порушує в алегоричному змісті важливу проблему: чи є винні? І доводить, що "кожному воздається за ділами його".

Поема "Великий льох" є гострою сатирою на політику Росії, це протест проти соціального і національного гніту українського народу. Шевченко співчуває російському люду, бо його так же гнобили експлуататори, як і наш. Очевидно, що алегоричний характер образів твору був узятий із вертепу, який існував у той час.

Твір складається із трьох частин, а в кожній із них є по три образи. У першій частині "Три душі" автор показує гноблення за часів Миколи І, зраду Мазепи, брехливі обіцянки Катерини II, надії народу на об'єднання України з Росією. Але "три душі" були покарані, оскільки в різні часи вільно чи невільно стали причиною певної національної трагедії.

У другій частині "Три ворони" - алегоричні образи найбільш реакційних сил України, Росії і Польщі. Всі вони ворожі народу. Ворони - "сестриці", які знаходять спільну мову у боротьбі проти своїх народів: українського, російського, польського. Найбільше хвастається своїми злочинами українська "ворона", в образі якої Шевченко показує національне дворянство.

У розділі "Три лірники" поет безжалісно викриває панське прагнення до наживи: вони з пихою та зневагою ставляться до народу-годувальника. Засуджує зажерливість і здирство царських чиновників, зневажає українську інтелігенцію, лжепатріотів за їхню бездіяльність у справі духовного виховання нації.

Царизм у поемі не тільки жорстоко пригнічує український народ, але й цинічно сміється над його історичним минулим.

Автор ненавидить не тільки царя, а і козацьку старшину, поміщиків - усіх визискувачів свого народу. Тому, очевидно, Великим льохом, називає Україну.






Сам себе доктор
© my-edu, 2008-2013.