Материалы | Шпоры | Тесты | Книги | Софт | Тесты ЕГЭ
 
 
Головна » Українська література » Трагічне явище української еміграції у новелах Стефаника
Предмети
Астрономія
Біологія
Географія
Історія
Математика
Рос. літ.
Укр. літ.
Укр. мова
Для вчителів укр.м та л.
Фізика
Хімія


Онлайн тесты по ЕГЭ



Бібліотека української літератури


библиотеки





Трагічне явище української еміграції у новелах Стефаника

СТЕФАНИК ВАСИЛЬ

(1871 - 1936)

Народився в с. Русов на Станіславщині в родині заможного господаря. Навчався у Русівській і Снятинській школах, польській гімназії ум. Коломия, з 1892р. - на медичному факультеті Краківського університету.

Після закінчення університету займався літературною і громадською роботою. З 1908 р. був обраний депутатом віденського парламенту. Входив до складу у рядової делегації ЗУНР, яка приїжджала 1919р.до Києва в зв'язку з об'єднанням ЗУНР і УНР. З 1910р. ідо останніх днів жив у рідному селі з родиною.

Прозаїк. Автор оповідань і новел; що увійшли в збірки "Синя книжечка" (1899), " Камінний хрест" (1900), "Дорога" (1901), "Моє слово" (1905), "Земля" (1926). Розвивав у літературі жанровий різновид психологічної новели, у якій на передньому плані стоять почуття і переживання, настрої персонажа, викликані певними життєвими обставинами.

Трагічне явище української еміграції у новелах Стефаника

("Камінний хрест")

Найвизначнішим майстром короткої реалістичної соціально-психологічної новели в українській демократичній літературі кінця XIX - початку XX ст. був Василь Стефаник. Письменник створив вражаючу за силою впливу на читачів картину з життя сільської бідноти та наймитів, розкривши конфлікти епохи і складні душевні переживання свого сучасника.

Наскрізною темою творчості Стефаника було важке життя західноукраїнської сільської бідноти. Коли Стефаник прийшов у літературу, в поневоленій цісарською Австро-Угорщиною Галичині відбувалося швидке проникнення капіталістичних відносин на село, зубожіння і пролетаризація широких мас. Письменник найперше взявся відображати болісний процес "розселення" у селі і породжені ним душевні трагедії.

Головною темою першого періоду творчості Стефаника був складний і болісний процес розорення селян.

У той час ремісники не могли конкурувати з промисловою продукцією й розорялися. Зростали маси пролетарів, які не мали де прикласти руки. Тому пошестю ширилась "еміграційна гарячка".

Тема еміграції зачіпається у ряді творів Стефаника: "Кленові листки", "Осінь", "Мамин синок". Новела ж "Камінний хрест" цілком присвячена темі еміграції. У ній письменник розкрив ті причини, що гнали бідняків у чужі невідомі краї.

Іван Дідух наймитував, потім 10 років відбув у війську, а коли повернувся на село, батько й мати вже померли, лишивши йому завалену хату та букатку горба. Він почав господарювати на цьому горбі. Вік свій збув бідняк на тім горбі, а не вибився з нужди. Сини не хотіли лишатися після нього наймитами, вимагали "завезти" їх до землі та дати хліба. "Два роки нічого в хаті не говорили, лиш Канада та й Канада..." Спродавши усе, старий їде шукати землі й хліба, а жінці каже, що везе її в далеку могилу, що вже на горбі поставив собі і їй кам'яний хрест. Не зазнавши щастя тут, Дідух не сподівався знайти його й на чужині.

Влучно автор розповів про той хрест, бо саме хрест можна ставити на житті людським, такому важкому і невдячному, як у Івана. Чужина для нього - смертний кінець тяжкої долі.

Так влучно і точно Стефанику вдалося передати внутрішній біль героя тільки тому, що він був нерозривно пов'язаний зі своїм народом, писав картини з життя, переймався цими проблемами з великим переживанням за подальшу долю кожного селянина.






Сам себе доктор
© my-edu, 2008-2013.