Материалы | Шпоры | Тесты | Книги | Софт | Тесты ЕГЭ
 
 
Головна » Українська література » Головна тема поезiї Василя Стуса
Предмети
Астрономія
Біологія
Географія
Історія
Математика
Рос. літ.
Укр. літ.
Укр. мова
Для вчителів укр.м та л.
Фізика
Хімія


Онлайн тесты по ЕГЭ



Бібліотека української літератури


библиотеки





Головна тема поезiї Василя Стуса

Наша Україна має трагiчну i незвичайну iсторiю. Прикладiв тому можна навести безлiч. Один iз них: найкращi люди часто сидять за гратами.

Одна iз таких трагiчних доль - доля Василя Стуса. Багато хто порiвнює В. Стуса з Т. Шевченком.

"Якби було краще життя, я б вiршiв не писав, а - робив би коло землi", - говорив Стус. Вiн був освiченою людиною, навчався в аспiрантурi, мiг мати прекрасне майбутнє, але доля свого народу не давала йому спокiйно жити. Не мiг вiн терпiти наругу, брехню i лицемiрство.

Україна - головна тема творчостi В. Стуса.
За стодалями вiтчизна,
перестрашене пташа,
то мiй трунок i трутизна,
нею витлiла душа.

В оцих коротких рядках увесь Стус. Про що б не писав Стус: про сина, матiр, дружину, свою самоту в Мордовiї i на Колимi, про життя i смерть - вiн пише про Україну. Україна його п'янить, робить навiженим, надає сили (це "трунок"), але ж вона i "трутизна", яка вбиває його дух i тiло.

З чого зiткана Україна Стуса? Це спогади про дитинство, де вiн був щасливий, де звучала мамина пiсня, це найсвятiша людина на землi - мати: "Вiтчизна. Матере, Жоно..." Це i Шевченко, який був для Стуса не лише поетом, а пророком, повiтрям. Цi двi трагiчнi постатi в українськiй лiтературi зливаються в одну: Шевченкове стає Стусовим.

Рiдко можна зустрiти людину такої цiлiсностi, чистоти, одержимостi. Адже Стус багато досяг в життi, мав сiм'ю, друзiв, але заради iдеї все покинув i страждав. Хотiв життя, побудованого на честi, не мiг змиритися з насильством, облудою. Дивує, що вiдiрванiсть вiд рiдної землi тiльки посилила вiдчуття синiвського зв'язку з рiдною землею. Вона - найбiльша його святиня, його духовний порятунок:

О земле втрачена, явися
Бодай у зболеному снi,
I лазурово простелися,
I душу порятуй менi.

В. Стус - митець самобутнього, оригiнального свiтобачення, поет, який вiдчував необхiднiсть гармонiйного єднання людини i природи, який розумiв, що людина - дитя природи - несе вiдповiдальнiсть за весь свiт.






Сам себе доктор
© my-edu, 2008-2013.