Материалы | Шпоры | Тесты | Книги | Софт | Тесты ЕГЭ
 
 
Головна » Українська література » Мавка - "екологічне сумління" нашої землі
Предмети
Астрономія
Біологія
Географія
Історія
Математика
Рос. літ.
Укр. літ.
Укр. мова
Для вчителів укр.м та л.
Фізика
Хімія


Онлайн тесты по ЕГЭ



Бібліотека української літератури


библиотеки





Мавка - "екологічне сумління" нашої землі

("Лісова пісня" Л. Українки і сучасні проблеми)

Часи змінюються, і ми змінюємося разом з ними. Приходять і відходять покоління, приносять нащадкам нові ідеї, які загалом творять суспільний прогрес. Причому ті надбання нагромаджуються за геометричною прогресією, цінності змінюються, як візерунки в дитячому калейдоскопі. За останні століття людина навчилася брати від природи стільки, що давно вже неспроможна підтримувати власну гармонію, в якій полягає її сила й унікальність. Лозунги типу "Після нас - хоч потоп" у котре далися взнаки, і - страхітливо виструнчилась траурна квітка Чорнобиля. Тисячі квадратних кілометрів чарівної поліської землі зазнали згубного впливу радіації. Уж та Прип'ять кишать гігантськими коропами та окунями, а чорнобильськими білими грибами восени 1986 року можна було нагодувати пів України. Складається враження, що природа просто-таки знущається з наших горе-селекторів.

Саме в тих поліських лісах жила Мавка з "Лісової пісні" Лесі Українки. Вона - дочка незайманої природи, але саме їй судилося зустрітися з людьми й їхніми звичаями. І от Чорнобиль народив нову Мавку - дитя природи й неприборканого атома. Вона чудово пам'ятає, хто занапастив її матір - природу Полісся й тепер перетворилася на зомбі, що блукає неприродно буйнозеленими лісами й чигає на кожну людину, що наважиться хоч на тиждень залишитися у тридцятикілометровій зоні.

Її душа кругом - у такому ж тугому, як і раніше, боровику, у тих же уважних очицях суниці, у тому ж квітуванні конвалій та окропленій сонцем галявині. З прихованою посмішкою спостерігає вона за полохливими електричками, що квапляться до Прип'яті з новою зміною енергетиків, і тут же, ледь забравши інших, повертаються до так званої безпечної зони. Тепер вона - володарка цього шматка землі, де ще сотні років розкладатиметься стронцій і природа зазнаватиме наступних мутацій. І невідомо, скільки їй панувати.






Сам себе доктор
© my-edu, 2008-2013.