Материалы | Шпоры | Тесты | Книги | Софт | Тесты ЕГЭ
 
 
Головна » Українська література » Драма Володимира Винниченка "Пророк"
Предмети
Астрономія
Біологія
Географія
Історія
Математика
Рос. літ.
Укр. літ.
Укр. мова
Для вчителів укр.м та л.
Фізика
Хімія


Онлайн тесты по ЕГЭ



Бібліотека української літератури


библиотеки





Твiр-вiдгук. Драма Володимира Винниченка "Пророк" - це вершина свiтового модерну в жанрi соцiально-психологiчної драматургiї

Можна жить, а можна iснувати,
Можна думать - можна повторять.
Та не можуть душу зiгрiвати
Тi, що не палають, не горять!
Люди всi по-своєму упертi:
Народившись, помирає кожна.
А живуть столiття пiсля смертi
Тi, що роблять те, чого "не можна".
/ В. Симоненко /

Письменника, творчiсть якого спричинила розвиток нового напрямку в українськiй лiтературi, слава якого гримiла на рiднiй землi майже три десятилiття, було грубо, безжально викинуто зi скарбницi нацiональної культури, його твори вилучено з бiблiотек, а на його iм'я було накладено табу. Та, нарештi, настав час, коли можна i говорити про В. Винниченка, i читати його твори, i глибоко вивчати його життя i творчiсть. Вимушена емiграцiя жалем, тугою озвалася у серцi письменника, але була надзвичайно плiдною, творчою. Винниченко залишив нам величезний доробок: повiстi, оповiдання, драматичнi твори, щоденники, листи. В українську лiтературу ввiрвався яскравий метеорит, бунтiвливий дух революцiонера в життi та в лiтературi. Вiн бачив i сприймав життя в усiй повнотi його суперечностей, сам переживав багато драматичних ситуацiй, якi вiдобразив у своїх творах емоцiйно, гостро, з усiєю повнотою самовираження своїх героїв.

Винниченко-драматург - це понад двадцять п'єс. Його п'єси iнтригували, захоплювали i дратували. Вiд першої п'єси "Дисгармонiя" i до останньої "Пророк", яка зовсiм недавно повернулася в Україну, бо зберiгалася в особистому архiвi письменника в США, драматург намагався прискорити вихiд українського театру на європейську арену.

Драму "Пророк" написано 1930 року. Уже сама назва твору свiдчить про його належнiсть до "пророчої" драми, представленої в українськiй та свiтовiй лiтературi творами Лесi Українки "Кассандра", "Руфiн i Прiсцiлла", М. Кулiша "Народний Малахiй", "Маклена Граса". У своїй драмi В. Винниченко звернувся до теми людської особистостi, що взяла на себе нездiйсненне завдання змiнити свiт.

У часи моральних та соцiальних катаклiзмiв у суспiльствi неодмiнно виникає iнтерес до виняткових особистостей, якi володiють надприрод ними здiбностями. Згадаймо "распутiнщину", а у наш час, "iвановцiв", "кривоноговцiв", "мунiвцiв". Так i головний герой драми Амар - неординарна людина, що навiяла на маси суспiльний психоз, вирiшив узяти на себе складну роль новоявленого Месiї - духовного, морального та й фiзичного лiкаря потомленого людства. Амар справдi володiє незвичайними, недоступними людству можливостями: мiг зрушити силою енергетичної думки скелю, зупинити машини, зняти електричний струм на смертному крiслi, залишаючись при цьому живим i неушкодженим. Заявивши про себе як про посланця Бога, Амар проповiдує серед людей любов i братство, обiцяє з'єднати розбиту чварами й негараздами людську родину, повернути їй "загублений рай". Виступи пророка, що нагадують проповiдi Христа, його помисли i слова цiлком щирi: "...радiйте, кажу вам, брати мої! Витрiть сльози i хай радiсть заграє в очах i на вустах ваших. Не для слiз i зойкiв я прийшов, а для радостi i щастя. Хай же радiсть буде з вами!" Але Амар не врахував, у яке суспiльство вiн потрапив - воно поглинуте користолюбством i брехнею, де найбiльшими заповiдями життя, за висловом нудьгуючої красунi - багачки Кет, є "безсердечнiсть" i "грошолюбство". Та й правда ж у кожного своя. Незвичайнi здiбностi, проповiдi любовi й миру не дали самi по собi нi можливостей, нi права Амару дорiвнюватися до Бога. Ревна християнка Ведд, трактуючи чудеса пророка як прояви сатанинських сил, говорить: "...з другого боку, нi хреста, нi Бiблiї не визнає. Так хто ж це такий, скажiть менi, будь ласка?!" А генерал Райт прекрасно усвiдомлює наївнiсть iлюзiй про рiвнiсть, про обiцяний мир, що його може дати амар'янська вiра: "Я вважаю iндуса Амара за авантюриста, а вчення його шкiдливе i навiть злочинне". Райт нi на iскорку не сумнiвається в людському, а не божественному призначеннi Амара: "Ти сам не знаєш, що ти робиш. Ти не знаєш, що, виявляючи любов до одних, ти цiєю самою любов'ю неминуче, доконче виявляєш ворожнечу до других. Ти не знаєш, що в нас, що для одних добро, то воно для других є зло. Ти зiйди з свого трону й подивися, що дiється в країнi, де ти вчиш любовi. Все в гарячцi, все в замiшаннi..."

Драматург показав трагiзм людини, яка насмiлилася взяти на себе роль намiсника Бога на землi, мiсiю перекроювання усталених суспiльних норм спiвжиття. Амар, хоча i неординарна людина, але часом вiн i гнiвається, i виражає свої амбiцiї, врештi, плотськi пристрастi йому теж не байдужi. Саме взаємини з Кет розвiюють мiф про божественне призначення Амара: тiлесне взяло верх, втратив свої незвичайнi здiбностi, усвiдомлення того, що народ обманутий ним, заслiплений вiрою в нього як месiю. Немає чого йому тут, на землi, робити, вiн розчинився в людях, а щоб все ж не мали сумнiвi у тому, що вiн пророк, Амаровi необхiдно зникнути, сотворити видимiсть вознесiння пророка, тiло якого рознесеться на шматки, на небо.

Отож, пророк, що "розчинившись у людях, - перестає бути пророком", лишає людську правду - ту правду, що одним утримує владу, блага, розкошi, iнших утiшить: "не iснує раз назавше заданої однiєї для всiх правди, єдиного Добра, єдиного Зла, - є одвiчна боротьба Бога з Дияволом".

П'єса "Пророк", написана в перiод назрiваючих суспiльно-моральних катаклiзмiв, - це своєрiдна драма-притча про блукання людини у лабiринтах земного буття, про її трагiчнi помилки в духовно-моральному виборi, у пошуках соцiально-етичних гармонiй, суспiльних i моральних iдеалiв. Це й сповiдь самого автора про власне болiсне пiзнання Iстини. Драма "Пророк" - це свiдчення про досягнення великим майстром вершини свiтового модерну в жанрi соцiально-психологiчної, полiтичної драматургiї.






Сам себе доктор
© my-edu, 2008-2013.