Материалы | Шпоры | Тесты | Книги | Софт | Тесты ЕГЭ
 
 
Головна » Українська література » Образи жінок-кріпачок у творі Марка Вовчка "Інститутка"
Предмети
Астрономія
Біологія
Географія
Історія
Математика
Рос. літ.
Укр. літ.
Укр. мова
Для вчителів укр.м та л.
Фізика
Хімія


Онлайн тесты по ЕГЭ



Бібліотека української літератури


библиотеки





Образи жінок-кріпачок у творі Марка Вовчка "Інститутка"

Марко Вовчок у багатьох своїх творах показала тяжке підневільне життя жінок-кріпачок. Не стала винятком і повість "Інститутка", де письменниця змалювала правдиві образи Устини, Катрі, бабусі.

Життєрадісною вдачею, волелюбністю й оптимізмом приваблює Устина. Вона рано залишилася сиротою, росла в чужих людей. В десять років її забрали до панського двору та примусили працювати нарівні з дорослими. Важко їй було у старої пані, і зовсім нестерпним стало життя при панночці. "Прийду було її вбирати, вже якої наруги я од неї не натерплюся!.." А одного разу панночка мало не задушила свою покоївку. Устина покірна долі, мовчки зносить усі знущан-ня. Хоч дівчина й покоряється панам, але весь час мріє про волю: "Коли б воля, заспівав би так, щоб і на селі лунало..." Звільнилася вона від кріпацької неволі, коли Прокопа віддали в москалі. І хоча їй і в місті доводилося тяжко працювати, але вона почувала себе щасливою. Устина була безмежно вдячною Прокопу за те, що він визволив її з кріпаччини.

На відміну від Устини, Катря була вільною козачкою. Вийшовши заміж за кріпака Назара, змушена була працювати на панів. Спочатку вона годила їм, намагалася працею заслужити подяку. А замість неї - дорікання шматком хліба, їй не дозволили навіть побути біля хворої дитини. Після смерті немовляти Катря перестає коритися панам. Вона сміливо заявляє: "Тепер я вже не боюся вас! Хоч мене живцем із'їжте тепер!" Вона дуже побивається за дитиною, життя для неї стало беззмістовним, безрадісним. Катрі не вистачає сили волі, стійкості й наполегливості. Вона "...не схотіла на світі жити", покінчила життя са-могубством.

Трохи в іншому плані змальована бабуся. Вона зовсім примирилася із своїм підневільним становищем. На запитання Устини, чи залишиться бабуся в цьому пеклі й далі терпітиме знущання, старенька відповіла: "І терпітиму, пташко!" Хоча бабуся й покірна панам, у неї не зникли такі людські риси, як справедливість, чесність, почуття власної гідності. Вона завжди говорила спокійно, ходила тихо, не метушилася, не звертала уваги на лайку панночки: "Як не лає, як не кричить на неї пані, - бабуся не лякається, не метушиться..."

Ось такі вони - чесні і працелюбні, щирі і вільнолюбиві жінки-кріпачки - героїні повісті "Інститутка". Цими образами Марко Вовчок показала моральну перевагу кріпаків над панами, підтвердила готовність Катрі й Устини дорогою ціною заплатити за волю і незалежність.






Сам себе доктор
© my-edu, 2008-2013.