Материалы | Шпоры | Тесты | Книги | Софт | Тесты ЕГЭ
 
 
Головна » Українська література » Зв'язок релігії та естетики в романі П. Загребельного "Диво"
Предмети
Астрономія
Біологія
Географія
Історія
Математика
Рос. літ.
Укр. літ.
Укр. мова
Для вчителів укр.м та л.
Фізика
Хімія


Онлайн тесты по ЕГЭ



Бібліотека української літератури


библиотеки





Зв'язок релігії та естетики в романі П. Загребельного "Диво"

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ ПАЛО

(народився 1924 року)

Народився в с. Солошине на Полтавщині, Навчався у військовому училищі. У17 років добровільно пішов на фронт, був тяжко поранений, майже три роки перебував у фашистських концтаборах.

Працював у радянській військовій місії в Західній Німеччині. 3 1946 р.- у колгоспі рідного села. Після закінчення філологічного факультету Дніпропетровського університету був кореспондентом обласної газети. Згодом став завідувачем прози в редакції журналу "Вітчизна", був головним редактором газети "Літературна Україна". З 1964 р. - відповідальний секретар правління Спілки письменників України; у 1979- 1996 рр. - перший секретар правління СПУ.

Прозаїк. Автор багатьох романів, зокрема історичних. Утворах на історичну тематику намагається показати відомих діячів передусім як особистостей, що возвеличилися не іменами, а ділами. Найвідоміші твори П. Загребельного: "Європа 45" (1959-1961), "День для прийдешнього" (1964), "Диво", "Смерть у Києві" (1973), "Первоміст" (1972); "Євпраксія" (1975), "Роксолана" (1980), "Я, Богдан" (1983) та ін.

Зв'язок релігії та естетики в романі П. Загребельного "Диво"

Півтори тисячі років стоїть на древніх пагорбах красень Київ - столиця моєї рідної України. Її древні архітектурні споруди чарують своєю неповторною красою. Такою прекрасною пам'яткою є золотоверхий Софіївський собор. Його не могли зруйнувати ні орди нападників, ні стихійні лиха, ні німецькі бомби. Бо це не просто архітектурна споруда, а витвір людської душі, розуму і натхнення. Саме Софія Київська стоїть в центрі роману Павла Загребельного "Диво".

Над багатьма складними питаннями б'ється в романі зодчий Сивоок, якому випало здійснити згодом великий творчий подвиг - вимріяти і подарувати людям диво дивне землі Руської - Софію Київську. Не просто розвивалися стосунки Сивоока з хрестом. Саме цю ознаку християнської релігії носив на собі отой чоловік, що вбив діда Родима. Довгу путь пройшов хлопець від язичника до християнина, але так однозначно й не вирішив: ким він є насправді?... "Скільки золота...", - каже Сивоок, потрапивши до Києва, де особливо його вразила церква Богородиці. Поступово юнак прозріває, вивищується в людину, соціально більш зрілу за інших. Він нарешті збагнув при-чинно-наслідкову природу речей, їхню обов'язкову взаємозв'язаність. Своє світобачення, своє розуміння суті мистецтва, наріжним каменем якого повинна бути правда, - все це "притаманне Сивоокові. За задумом Ярослава Мудрого збудує зодчий Сивоок Софію Київську, рівного якій не було собору в усій північній півкулі. Гине Сивоок, гине і Гордій Отава - вітчизняний мистецтвознавець, але вже під час Другої світової війни. Отава навідріз відмовляється віддати фрески Софії Київської в німецький музей. Продовжує справу батька Борис Отава - представник нового покоління вчених. Софія Київська для нього святиня, символ надбання українського народу.

На мою думку саме Софіївський собор є символом духовності і водночас прекрасним витвором мистецтва, який передається як дорогоцінна естафета від покоління до покоління.






Сам себе доктор
© my-edu, 2008-2013.