ІВАН БАГРЯНИЙ. ТИГРОЛОВИ
ЧАСТИНА ПЕРША
Розділ перший Дракон
Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум'ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетра, вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон.
Не з китайських казок чи тибетських храмів - він летів із дивної пекельної країни людоловів. Гнав над безмежжям Уралу, через хащі Сибіру, мимо понурого Байкалу, через дикі кряжі Забайкалля, Становий хребет...
Жоден народний чи небесний герой - ані Микита Кожум'яка, ані сам Юрій Переможець не в силі б подолати цього страшного дракона. У нього шістдесят коробок-вагонів - шістдесят суглобів. Попереду вогненноока голова - надпотужний паровоз "Й. С." (Йосиф Сталін), а позаду - такий же "Ф. Д." (Фелікс Дзержинський). Біля кожного вагона - щетина багнетів. І кожен вагон - руда домовина, в якій повно поглинених жертв, повно живих мертвяків. Крізь заґратовані віконця видно тисячі мерехтливих тоскних очей, що дивляться на втрачений світ - осяяну сонцем країну, озвучену сміхом дитинства і юності, де лишилися мати, родина, дружина.
У цілому ж - це етап, "ешелон смерті", етапний спецешелон органів ОГПУ-НКВД.
Мчить ешелон без зупинки, несучи в собі приречених, безнадійних, змордованих, хоче замчати їх у безвість, щоб ніхто й сліду не знайшов.
Вогненне око прожектора нишпорить по шпалах і нетрях - чи не тікає хто?
Іноді бахкає постріл. То вартовому ввижається зрада чи втеча, а він мусить бути пильний, "бдітєльний", бо це його "дєло честі, дєло слави, доблесті і геройства".
Утікають сотні, тисячі кілометрів. А дракон усе летить. Він - один із багатьох і підтримує собою страшну легенду - таємничу легенду про зникнення душ.
На окремих пунктах ешелон зупиняється. Тоді вартові біжать по дахах вагонів, перевіряючи, чи ніде не проломлено. Перестукують стіни: чи не зрушена дошка десь?! Адже їм неодмінно треба "довезти етап до призначення - до тієї прірви, що десь утворилася і що її від років уже вигачують людськими кістками та душами і не можуть ніяк загатити".
Завантажити..
|