Яка тема оповідання Ю. Мушкетика "Суд"?

Зображення тяжкого життя українського селянства першої половини XX століття - тема оповідання "Суд".

Як сім'я Ганни пережила голодомор 1933 року?

Штучно створений голодомор 1933 року був найстрашнішою трагедією українського народу, який завдав народові безодню людського горя й відчаю. Сім'я Розсох теж ледве вижила. Ганна тяжко працювала, вибиваючись із сил, билася, як чайка об кригу, рятуючи дітей, і не її провина, що з голоду померла її падчерка Оленка. Але інших дітей завдяки наполегливій, виснажливій праці, старанню Ганні вдалося врятувати.

Як жила Ганна під час війни, вирядивши чоловіка й синів на фронт?

Вирядивши чоловіка і двох старших синів на фронт, вона залишилася із меншим сином - Микитою. Життя її було надзвичайно важке, як і інших жінок, що змушені були виконувати всю найтяжчу роботу і за себе, і за чоловіків, які знаходилися на фронті. Але Ганну зігрівала думка, що працює вона "для фронту, для перемоги". До неї приходили похоронки. Спершу на пасинка, пізніше - па чоловіка і сина, але любляче материнське серце не переставало чекати. Вона не вірила у загибель рідних. Біль, сум, тугу вона вгамовувала роботою та клопотами по господарству. Після приходу радянської армії життя її не стало кращим: мобілізували й найменшого сина. І Ганна залишилася зовсім одна.

Які кривди чинило Ганні сільське начальство?

Залишившись одна, Ганна, незважаючи на те, що отримала похоронки, все одно вірила у повернення додому чоловіка і синів. Єдине багатство, котре лишилося в неї, це була корова, яку вона берегла, сподіваючись, що після повернення з фронту чоловіка й синів вона допоможе вижити їм у тяжкі безхлібні часи. Але корову несправедливо забрали, щоб сільське начальство змогло відзвітувати про виконання плану по м'ясозаготівлі. Хоч і як боляче було Ганні, але вона змирилася з цією втратою, тішила себе думкою про те, що, можливо, хоч шматочок м'яса дістанеться на фронті її чоловіку або синам. Потім Ганну скривдили, коли примусили підписати позику, себто підробили документ, і вона замість трьохсот карбованців, за які розписалася, повинна була сплачувати 1300 карбованців. Щоб виплатити ці гроші, Ганна змушена була продати костюм сина, який вона так берегла, бо вірила у його повернення. Але й на цьому біди Ганни не закінчилися, бо пізніше в неї відібрали й підсвинка, якого вона годувала, щоб було чим зустріти рідних з фронту. Ця несправедливість ще більше вразила Ганну, бо підсвинка забрали начебто за податки, від яких вона була звільнена, як дружина солдата і мати солдата, отже мала відповідні пільги. Тепер Ганна зовсім упала в розпач, бо зрозуміла, що їй тепер нема для чого жити. Так поступово сільське начальство вбивало в Ганні віру в добро, справедливість, надію на краще життя.

Чи характерними явищами сталінського режиму були розгул, беззаконня, зловживання владою, черствість, кар'єризм?

Беззаконня, розгул, зловживання владою були характерними і досить типовими явищами сталінського режиму. Чиновники-кар'єристи дуже швидко засвоювали, що їм, малограмотним, але партійним партія дала право розпоряджатися іншими людьми, карати або милувати. Ця їхня вседозволеність губила людські душі і навіть життя. Такими були закони тоталітарного режиму, що яскраво й наочно показав Ю. Мушкетик у своєму оповіданні "Суд".

За що судили Ганну і який вирок їй винесли?

Тяжка виснажлива робота (Ганна все життя, не покладаючи рук, працювала в колгоспі), гіркі образи й кривди, яких завдало їй сільське начальство, наклепи на сина Грицька, що був останньою надією матері, підірвали сили та здоров'я Ганни: вона не могла більше працювати. І от її віддано до суду, де судять за неробство й ледарство, визнають винною і виносять вирок: "засудити на півтора роки виправних робіт, але, враховуючи, що всі попередні роки працювала в колгоспі справно, враховуючи також те, що лишилася вдовою, що її чоловік і два сини загинули на фронті, замінити виправні табори примусовою працею при колгоспі". Не витримавши такої ганьби, образи, кривд, Ганна вмирає.