Материалы | Шпоры | Тесты | Книги | Софт | Тесты ЕГЭ
 
 
Головна » Українська література » Юрій Яновський
Предмети
Астрономія
Біологія
Географія
Історія
Математика
Рос. літ.
Укр. літ.
Укр. мова
Для вчителів укр.м та л.
Фізика
Хімія


Онлайн тесты по ЕГЭ



Бібліотека української літератури


библиотеки





Як прозова творчість Юрія Яновського пов'язана з кінематографом?

На початку XX століття кінематограф був загальним захопленням. Новий, демократичний, доступний вид мистецтва приваблював видатних письменників. Юрій Яновський теж був серед тих молодих митців, які не встояли перед великою силою кіно. Він іде до Одеси на кінофабрику, де вже працює Олександр Довженко, і стає художнім керівником, "добрим генієм українського кіно". Юрій Яновський назавжди зберіг у своїй творчості прийоми, які були характерні для кіно. Наприклад, монтаж - добір фактів, інтерпретація знятого матеріалу шляхом з'єднання окремих фактів. Цей прийом притаманний кожному мистецтву, а кінематограф адаптував його до своїх потреб. А ось наплив - це характерно тільки для кіно: на попередній кадр ніби напластовується наступний - відбувається зміщення картин. Юрій Яновський часто використовував цей прийом у своїх творах. У новелі "Подвійне коло" на картину бою під Компаніївкою напливає інший "кадр" - старий Половець походжає берегом моря. Далі третій - "Оверко Половець оглянув степ, обставлений блакитними вежами неба". Таким чином, кожний наступний епізод продовжує попередній. По суті, твори Юрія Яновського - це готові кіносценарії, за якими можна б було без значних змін ставити фільми.



Які традиції найбільше вплинули на формування стилю Юрія Яновського?

На творчу манеру Юрія Яновського найбільший вплив мав фольклор. І це зримо відбилося уже в першій новелі роману "Вершники" - "Подвійне коло". Дума, пісня - це конденсована розповідь про тисячі битв, про безліч людських доль, це синтез багатьох смертей в одній смерті. Уже з перших слів новели ми відчуваємо вплив традиційної народної думи. "Лютували шаблі, і коні бігали без вершників, і Половці не пізнавали один одного, а з неба палило сонце, а ґелґання бійців нагадувало ярмарок, а пил уставав, як за чередою; ось і розбіглися всі по степу, і Оверко переміг". Це перше велике речення, що об'єднало в собі різні речення, звучить як зачин до думи, і здається, що під ці слова повинна зазвучати бандура старого народного співця. Як відомо, народні ліро-епічні поеми героїчного характеру (думи) та історичні пісні відтворюють боротьбу проти іноземних загарбників, прославляють подвиги захисників Вітчизни, їх розум, силу, волю, мужність. Для цього виду народного епосу характерне романтичне піднесення і глибокий ліризм. За прикладом творців народних дум Юрій Яновський чергує лірико-романтичний тон з трагічним, мальовничі образи замінює гротеском. Поряд з вигаданими персонажами письменник вводить образи історичних осіб. Цей прийом теж характерний для думи та історичної пісні. Описуючи події, Юрій Яновський часто з надмірною патетикою повторює вирази. Такі рефрени, романтичний пафос, емоційність наповнюють його твори і нагадують народний епос.



У чому проявляється романтичне світобачення Юрія Яновського?

Юрій Яновський - один із найяскравіших представників неоромантичної течії в українській літературі. Герої його творів - натури сильні, вольові, але разом з тим піднесені, романтичні, їхніми діями керує революційна ідея, а особисте відступає на другий план. "Злива почуттів", емоцій переважає у творах письменника. Юрій Яновський був романтиком, мрійником і в житті, і в літературі.



Сам себе доктор
© my-edu, 2008-2013.