Материалы | Шпоры | Тесты | Книги | Софт | Тесты ЕГЭ
 
 
Головна » Українська література » Чи розвивається народна творчiсть сьогоднi?
Предмети
Астрономія
Біологія
Географія
Історія
Математика
Рос. літ.
Укр. літ.
Укр. мова
Для вчителів укр.м та л.
Фізика
Хімія


Онлайн тесты по ЕГЭ



Бібліотека української літератури


библиотеки





Чи розвивається народна творчiсть сьогоднi?

(Особистi мiркування)

Менi чомусь ранiше здавалося, що усна народна творчiсть - це минувшина, щось таке, що давно записане, видрукуване i зберiгається на полицях. Не раз доводилося слухати гуртовi спiви в дорослiй компанiї. Але спiвали в основному однi й тi ж пiснi. Не один раз я замислювався над тим, чи розвивається народна творчiсть зараз, у нашi днi. Спершу менi здавалося, що зараз вона (особливо пiсенна) не розвивається, бо менi невiдомi сучаснi народнi пiснi, весь час я чую тiльки старi, записанi багато рокiв тому. Спершу я не розумiв причин, чому ранiше пiснi творилися, а сьогоднi я не бачу цього процесу. Але якi ж причини, що вони не творяться? Невже ранiше люди були бiльш творчими, а зараз нi? Але ж так не може бути. Як же знайти причини такого мовчання? Виникла ще одна думка: а може, пiсенна народна творчiсть набула iнших форм, про якi ми не здогадуємося?

За всiма ознаками, що притаманнi пiсеннiй уснiй народнiй творчостi, я став дослiджувати, чи є якiсь пiснi, якi пiдпадають пiд цi ознаки? I ось що з'ясувалося: ми маємо велику кiлькiсть пiсень, якi люди залюбки спiвають нарiвнi з традицiйно народними пiснями, але на вiдмiну вiд народних пiсень цi пiснi мають авторiв, їх створили поети i композитори. I кожна пiсня має своє життя. Я провiв невелике опитування i з'ясувалося, що найчастiше спiваються пiснi, створенi авторами за останнi 20-25 рокiв. Часто можна почути:

Мамо, мамо вiчна i кохана, Ви пробачте, що був неуважний. Знаю, ви молилися за мене Днi i ночi, сива моя нене.

I мало хто при цьому згадує, що слова написав М. Лукiв. Моя бабуся i дiдусь залюбки спiвають пiсню, яку вважають народною i яка до-сьогоднi залишається популярною у спiвочих гуртах:

Гуцулко Ксеню, я тобi на трембiтi Лиш однiй в цiлiм свiтi Розкажу про любов...

I таких пiсень, якi спiває не одне поколiння, багато. I назви вони мають часто не такi, як давали їм автори: "Про тополю", "Про мамину вишню", "По стежинi дiвча iшло", "Чорнобривцiв насiяла мати", "Сiло сонце...", "Ой летiли дикi гуси..." I ще можна багато пiсень перераховувати.

Тож я дiйшов такого висновку, що цi пiснi за всiма ознаками є народними: їх спiвають, вони передаються усно (якщо й переписують ся, то це не означає, що форма поширення змiнила їхню популярнiсть), мають вiршовану форму, невеликi за обсягом i мають деякi варiанти. Єдине зауваження: це пiснi лiтературного походження, що стали народними, але не завжди тi, хто спiвають цi пiснi, напевно знають їх авторiв.

Ми можемо стверджувати, що пiсенний жанр народної творчостi живе i сьогоднi. Якийсь перiод iсторичного розвитку буде кликати до життя тi чи iншi жанри народної творчостi або певнi теми. У часи козаччини, наприклад, були популярнi маршовi пiснi, думи. Коли у нашiй країнi почалися демократичнi процеси, то маршовi пiснi стали теж популярними i серед них такi пiснi, де авторство достеменно вiдоме - це на слова Iвана Франка, Миколи Вороного, Олександра Олеся. Але виконувалися вони поряд з iншими народними пiснями i самi ставали (а може, й були) народними. Серед мiтингуючих менi доводилося чути:

За Україну, За її волю, За честь i славу, За народ!

А якi жанри усної народної творчостi живуть сьогоднi? Пiснi (в основному лiричнi, але й маршовi теж), казки, сучаснi приказки, прислiв'я i невмирущий жанр - анекдоти, який буде жити вiки.

Прислухайтесь, шануйте, поважайте народну творчiсть - скарбницю нашої мудростi, нашої iсторiї, яку ми передамо наступним поколiнням.




Сам себе доктор
© my-edu, 2008-2013.