Материалы | Шпоры | Тесты | Книги | Софт | Тесты ЕГЭ
 
 
Головна » Українська література » Двобiй добра i зла у творах українських класикiв середини ХIХ - початку ХХ столiття
Предмети
Астрономія
Біологія
Географія
Історія
Математика
Рос. літ.
Укр. літ.
Укр. мова
Для вчителів укр.м та л.
Фізика
Хімія


Онлайн тесты по ЕГЭ



Бібліотека української літератури


библиотеки





Двобiй добра i зла у творах українських класикiв середини ХIХ - початку ХХ столiття

Кожен з нас рано чи пiзно ставить перед собою питання: "Хто я?" Навiщо живу на свiтi? Що є добро, а що зло?"

В усi часи вiдповiдi на цi питання прагнули знайти фiлософи i вченi, поети i прозаїки. Цi питання вирiшує Бiблiя, i про це йдеться в уснiй народнiй творчостi. Та, на жаль, добро перемагає зло тiльки в казках, а в життi ми часто стаємо свiдками протилежного. Немало прикладiв перемоги зла над добром знаходимо ми i на сторiнках художньої лiтератури. Але, замислюючись над ними, ми розумiємо, що автори у такий спосiб намагалися розкрити актуальнi проблеми сучасної їм дiйсностi.

Жоден з письменникiв ХIХ столiття теж не минув проблеми добра i зла, розкриваючи її з тiльки йому притаманною майстернiстю й хистом.

Втiленням зла виступають перед нами Кайдашиха й Мотря iз "Кайдашевої сiм'ї" I. С. Нечуя - Левицького. Жадiбнiсть, егоїзм, темнота i бездуховнiсть цих жiнок призводять до ганебних стосункiв, роблять їх не тiльки смiшними, а й страшними. Протидiєю їм виступає добро Мелашки, але й у неї не вистачило сили боротися i вона зрештою уподiбнилася Мотрi з Кайдашихою.

Є в українськiй лiтературi цього перiоду образ, до якого у мене особливе, неоднозначне ставлення. Це Чiпка з роману Панаса Мирного "Хiба ревуть воли, як ясла повнi?" Я розумiю, що причина його духовного зламу криється не стiльки в тих бiдах i зневазi, яких йому довелося зазнати в дитинствi i юностi, скiльки у роздвоєностi душi - у виборi мiж добром i злом. На певному етапi цi поняття в ньому навiть поєднуються (удень Чiпка працює, а вночi з бандитами вершить свої чорнi справи).

Ми бачимо, що Чiпка не чинить духовного опору злу i нарештi стає катом: вирiзує сiм'ю простого козака Хоменка. Та зло бумерангом повертається до вбивцi - кiнчає життя самогубством його жiнка Галя, стара мати приречена на самотнiсть i смерть серед чужих людей. Панас Мирний своїм романом доводить, що за правду треба боротися добрими дiлами, а не ножем.

Ще одне зло - грошi - постає перед нами зi сторiнок п'єси I. Карпенка-Карого "Хазяїн". Ми знайомимося з "чумазим" новоспеченим ка-пiталiстом Пузирем, мета якого не сягає далi наживи, перетворюючи на пекло не тiльки життя селян, а й близьких йому людей. Грошi спустошили його душу, заради яких цей чоловiк жорстоко розоряє господарства селян, робить нещасними тисячi людей. Та зло повертається i до Пузиря: жадiбнiсть зрештою стала причиною його смертi.

Зло настiльки безжалiсне, що руйнує навiть найпрекраснiшi людськi почуття. У цьому ми переконуємося, читаючи "Украдене щастя" Iвана Франка. Як i в "Хазяїнi" Карпенка-Карого, жадiбнiсть стала причиною трагедiї трьох люблячих людей: Анни, Михайла та Миколи. Це через прагнення не дiлити з сестрою батькiвську спадщину чинять з Анною зло рiднi брати. Франко показав, як зло породило iнше зло, що охопило душi потерпiлих. I, як наслiдок, - зневiра, розчарування, духовна смерть, а у Михайла - фiзична.

Почуття помсти, доведене до вищої мiри зла, руйнує серця Гутенюкiв i Палiйчукiв iз повiстi М. Коцюбинского "Тiнi забутих предкiв". Воно, це зло, сягнуло таких розмiрiв, що дорослi вже не в змозi розiрвати його кола. Та це робить Марiчка, вiдповiдаючи Iванковi добром на зло, i тодi зароджується любов.

Силою свого добра мене вразила Мавка iз "Лiсової пiснi" Лесi Українки, її благородство i безкорисливiсть. Менi тiльки сумно, що така душа потягнулася до грубого, пiдступного Лукаша. На його прикладi ми переконалися: зрадивши близьку людину, ти зраджуєш самого себе.

Лiтература ХIХ ст., продовжуючи гуманiстичнi традицiї поглибила висвiтлення проблеми добра i зла у творах митцiв.




Сам себе доктор
© my-edu, 2008-2013.