Материалы | Шпоры | Тесты | Книги | Софт | Тесты ЕГЭ
 
 
Головна » Українська література » Реве та стогне Днiпр широкий, щоб розбудити тих, хто спить
Предмети
Астрономія
Біологія
Географія
Історія
Математика
Рос. літ.
Укр. літ.
Укр. мова
Для вчителів укр.м та л.
Фізика
Хімія


Онлайн тесты по ЕГЭ



Бібліотека української літератури


библиотеки





Реве та стогне Днiпр широкий, щоб розбудити тих, хто спить

Люди - наче рiки.

Малi, ледь помiтнi серед очеретяних та верболозних берегiв. Або великi й величнi, що гордо несуть свої води до моря, зрошують поля, тримають на собi пароплави, дають енергiю для електростанцiй.

Однi легко всихають, лишаючи лише русла. Iншi живуть вiками, i здається, що вони вiчно молодi.

Чи не можна сказати те саме про творчiсть рiзних поетiв?

Кого нагадує Днiпро - символ України на всi часи, могутня i прекрасна рiка, джерело натхнення для митцiв, рiка хрещення Русi, свiдок героїзму народу з часiв його виникнення? Чи не славетного Великого Кобзаря українського народа, Тараса шевченка - людину високої культури i незламного духу, крiпака-академiка, нiжного тонкого лiрика i непримиримого борця проти будь-якого гноблення.

Вiн - вiчний.

Вiн - рiзний.

Зворушливий i лагiдний, коли оспiвує "карi оченята", свiтле i чисте кохання, працелюбних людей, "садок вишневий коло хати", коли вiн милується степами i ланами, над якими "тихесенько вiтер вiє", вербами, тополями, взагалi - красою людей, природи i України в цiлому.

Але, як Днiпро, буває похмурим i грiзним, коли "сердитий вiтер завива" (хоча i в гнiвi вiн прекрасний), так i Шевченко може викривати, обвинувачити, морально знищувати усе те, що заважає рiдному народу вiльно жити, i навiть бити на сполох, кликати до боротьби. i саме такого ми його знаємо i пам'ятаємо.

Чорнi хмари самодержавства нависали над гнобленими народами Росiйської iмперiї, в якiй "на всiх язиках все мовчить". Цар "приспав" "хиренну волю". Але гучнiше Днiпрових порогiв лунає голос Шевченка:

Кайдани порвiте
I вражою злою кров'ю
Волю окропiте!
Била на сполох бунтiвна муза Кобзаря:
Схаменiться! Будьте люди,
Бо лихо вам буде.

Його чули. I боролися, i перемагали. Сонце проривало хмари над Днiпром. Працьовитий i мужнiй народ здобув свободу i незалежнiсть - хай через багато рокiв пiсля смертi самого Шевченка, що усi свої сили, усе своє натхнення вiддав визвольнiй боротьбi, за свiт, у якому:

Врага не буде супостата,
А буде син, i буде мати,
I будуть люди на землi.

I сьогоднi актуальним є заклик Тараса Шевченка не бути байдужи ми до долi рiдної землi. I знову пiд час палких суперечок часом наводять як доказ рядки з його вiршiв.

Наприклад, таке складне питання, як пошук правильного ставлення до чужої культури, чужої мудростi. Хтось i досi чекає, що нас навчать якiїсь-то "нiмцi" - хтось з-за кордону. Iншi, навпаки, не бажають нiчого слухати про чуже, бачать у ньому лише зло. Але ж Шевченко ще у ХIХ столiттi закликав:

...Учiтесь, читайте.
I чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.

Не вичерпати води з Днiпра. Невичерпна Кобзарева мудрiсть.

Багато його пророцтв i мрiй здiйснилося - чи не у цьому зайвий доказ глибини його розумiння свiту?

I забудеться срамотна
Давняя година.
I оживе давня слава,
Слава України.

Оживає ця давня слава. "Ще не вмерла Україна, нi слава, нi воля" - спiваємо ми в державному гiмнi.

Живий Днiпро-Славутич. Живий великий Кобзар!

Житиме завжди i йтиме в свiтле завтра народ Ярослава Мудрого i Володимира Великого, Шевченка i Сковороди, Франка i Лесi Українки, Довженка i Стуса.




Сам себе доктор
© my-edu, 2008-2013.