Материалы | Шпоры | Тесты | Книги | Софт | Тесты ЕГЭ
 
 
Головна » Українська література » Про непідробні почуття (за творами Й. Ґете "Фауст" і Т. Г. Шевченка "Катерина")
Предмети
Астрономія
Біологія
Географія
Історія
Математика
Рос. літ.
Укр. літ.
Укр. мова
Для вчителів укр.м та л.
Фізика
Хімія


Онлайн тесты по ЕГЭ



Бібліотека української літератури


библиотеки





Про непідробні почуття (за творами Й. Ґете "Фауст" і Т. Г. Шевченка "Катерина")

Вічні теми кохання і зради знайшли своє втілення у багатьох творах світової літератури. Адже Добро і Зло теж живуть поряд, і кожній людині Бог надав можливість обирати те чи інше, боротися зі Злом чи приймати його під личиною Добра. Кажуть, що бувають у житті такі ситуації, коли немає чіткої межі між Добром і Злом. Інколи здається, що цю межу можна провести, покладаючись на власне сумління: чини так, як серце велить. Але ж серце - це не лише почуття, це й відповідальність перед іншими людьми, перед власним сумлінням.

Доля Гретхен із славнозвісної трагедії "Фауст" Й. Ґете багато в чому схожа з долею Шевченкової Катерини з однойменної поеми. Це дівчата-покритки, які виросли в звичайних сім'ях, шанували рідних, ходили до церкви, мріяли про кохання, але жодна з них не мала уявлення про те, яким сильним може бути це почуття. Гретхен змалечку дотримується життєвих правил і традицій, працює легко і завзято, бо розуміє, що вона - єдина опора в сім'ї. Але кохання до Фауста нахлинуло на неї, наче повінь. Вона неспроможна боротися з ним. Та і як боротися, коли у тяжку хвилину людина, думаючи про Добро і Зло, покладається на "чини так, як підказує серце". Саме так вона і вчинила, відкрила душу Фаустові, не міркуючи про гріховність своїх вчинків. Народилася позашлюбна дитина, а потім - смерть матері й брата, розлука з коханим, осуд сусідів. Такій вразливій натурі, як Гретхен, це тяжко знести: вона збожеволіла.

Схожа доля і в Катерини: росла з батьками, не переобтяжена тяжкою працею, росла, як і більшість дівчат із звичайних сімей. Але сталося те саме лихо: "Покохала москалика, як знало серденько". Віддалася своїм почуттям до останку, кинулася у вир пристрасного кохання, не слухала ні батька, ні неньки. Та зрадив коханий, поїхав - і не повернувся, а батьки, що шанували традиції, виганяють її з дитиною світ за очі шукати батька-москаля. Знайшла його Катерина, та втіхи мало - прогнав її москаль-офіцер, а на сина і не глянув. Катерина у відчаї від такої зневаги втопилася.

Обидві героїні поплатилися за своє кохання, таке щире і чисте, бо, крім почуття, вони більше нічим не керувалися. Обидві випили до дна чашу горя і сліз. Але щире каяття Гретхен врятувало її душу. Мефістофель вважав, що душа дівчини навік загинула, та Бог простив її.

Фінал твору Тараса Шевченка - це лише початок шляху каяття або духовної загибелі, бо Катеринине дитя було врятоване, хлопчик став поводирем у кобзаря.

І Гете, і Шевченко у своїх творах показали, яким складним буває життя, як складно жити і перебувати в гармонії зі своїми почуттями, з довкіллям. Ніхто не може бути застрахованим від помилок. Але завжди люди будуть кохати і вірити у своє щастя, яким би тяжким шляхом не довелося йти, чого б не довелося на ньому зазнати.




Сам себе доктор
© my-edu, 2008-2013.