Я пишу вірші (твір-роздум)

Я пишу вірші. Один з них я показала нашій учительці з літератури. Він їй дуже сподобався. Ось цей вірш:

Все вкрито інеєм давно. Це перший з подихів зими. Моє зачинене вікно - Це другий з подихів зими. Усі дерева сплять неначе Та кришталеві бачать сни. І дощ у небі більш не плаче - Останній з подихів зими...

Я пишу вірші. І поки що ще не розумію, чому це роблю. Просто це красиво. Стає легко і сумно, коли рядки лягають на аркуш.

Учителька сказала, що писати вірші - це велике мистецтво. Значить, його треба навчатися. Або, як кажуть дорослі, його треба опанувати. Ще наша вчителька сказала, що для цього потрібен талант. А що таке талант? Це те, що дано людині від Бога. Вміння відчувати та можливість висловити свої почуття. Мені здається, у мене це є.

Звісно, багато хто пише вірші, але не всі стають поетами. Мене це мало хвилює, просто я пишу вірші...